Навчання в школі -найсильнійший стиму розвитку уваги.Увага одна із основних умов успішної навчальної діяльності,втой же час у навчальній діяльності вона і розвивається.У школі увага учня підпорядковується розпорядку навчальної роботи,від дитини вимагається бути уважним не тільки до того,що цікаво,але й до того,що менш цікаво але обов'язково як для учня.Навчання вимагає від дитини певних вольових зусиль, а також постановки мети:вивчити,написати,зробити, слухати і він змушує себе виконувати потрібну роботу.На цій основі відбувається поступовий перехід від переважаючої на початкових етапах мимовільної і нестійкої уваги до зміцнення і розвитку довільної,зосередженої і стійкої уваги. Уміння керувати своєю увагою наростає з кожним роком.
Покров
Эту землю снова и снова
Поливала горячая кровь.
Ты стояла на башне Азова
Меж встречающих смерть казаков.
И на ранней заре, средь тумана,
Как молитва звучали слова:
За Христа, за святого Ивана,
За казачий престол Покрова,
За свободу родную, как ветер,
За простую степную любовь,
И за всех православных на свете,
И за свой прародительский кров.
Не смолкало церковное пенье;
Бушевал за спиною пожар;
Со стены ты кидала каменья
В недалеких уже янычар
И хлестала кипящей смолою,
Обжигаясь сама и крича...
Дикий ветер гулял над тобою
И по-братски касался плеча:
За святого Ивана, за волю,
За казачью любовь навсегда!..
Отступала, бежала по полю
И тонула на взморье орда.
Точно пьяная ты оглянулась, -
Твой сосед был уродлив и груб;
Но ты смело губами коснулась
Его черных, запекшихся губ.
"Эти дни не могут повторяться..."
Эти дни не могут повторяться, -
Юность не вернется никогда.
И туманнее и реже снятся
Нам чудесные, жестокие года.
С каждым годом меньше очевидцев
Этих страшных, легендарных дней.
Наше сердце приучилось биться
И спокойнее и глуше и ровней.
Что теперь мы можем и что смеем?
Полюбив спокойную страну,
Незаметно медленно стареем
В европейском ласковом плену.
И растет и ждет ли наша смена,
Чтобы вновь в февральскую пургу
Дети шли в сугробах по колена
Умирать на розовом снегу.
И над одинокими на свете,
С песнями идущими на смерть,
Веял тот же сумасшедший ветер
И темнела сумрачная твердь