Визначте число іменників, розподіліть їх на групи, поєднуючи з прикметником: 1) Уживаються і в однині, і в множині; 2) Уживаються тільки в однині; 3) Уживаються тільки в множині. Вишня, стіл, масло, цукор, стрільба, штовханина, жовтизна, Сатурн, Панас Мирний, колосся, пір’я, щипці, ліки, жнива, канікули, заздрощі, Гімалаї, гілля, гроші, діти, фінанси, дрібнота, коріння, студентство, геройство, добро, дебати, іменини, посиденьки, пустощі, добро, мир, слава, бензин, шахи, вершки, висівки, макарони, Альпи, Карпати, граблі, молоко, цукор, чай, Дніпро, Україна, Чигирин.

Для мене мама — святиня, щось рідне, величне, найдорожче. Хіба не її люблячі руки пригортали мене з перших років мого життя, хіба не її очі слідкували за мною з невимовною ніжністю і любов’ю, хіба не постать схилялася над моїм ліжком, коли я часто хворіла або втомлена лягала відпочити. Тому й святе воно слово матусі, тому й незабутнє на всі роки. Заповіді материнські — найсвятіші, і виконувати їх треба з честю і гідністю, бо, за словами В. СимоненкаЗ тобою заве будуть мандруватиОчі материнські і білява хата…Важливо не просто любити народ, а конкретних людей, які живуть поруч з тобою. До хворій, немічній людині, виручити друга в біді, поспівчувати нещасному — ось що значить любити людей не на словах, а на ділі. А вчать нас цьому матері… Усе життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди і благословивши на світлу долю. Стоять і дивляться, і чекать нас завжди, і бажають нам добра і щастя.

Матері... Усе життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди. Так і стоять на початку всіх наших доріг, стоять і бажають нам добра і щастя. Сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів, бо й в останню хвилину думають про те, щоб їхні діти жили гідно серед людей і творили добро на своїй землі. Вони мудро і терпеливо зносять те, що їх витісняють з синівських і доччиних сердець обранці й обраниці, спочатку кохані, потім дружини й чоловіки. Аби тільки щасливо жилося їхнім дітям. Мама — найрідніша і найдорожча у цілому світі людина, і все в дитині — від матері. Це вона вчила нас вимовляти перші слова, посміхатися до людей, говорити з ними ввічливо, з любов'ю. Вона нас вчила бути дорослими. І пізнаючи закони життя, саме від матері ми перейняли наймудрішу науку — любити людей. Бо лише з любові народжується прекрасне. Мати вчила нас поважати друзів, бути вірними їм і у радощах, і у горі. Вірність — це почуття, яке теж виховала у нас ненька: вірність матері, вірність друзям, вірність батьківщині.А в найтяжчу годину стогоном вирветься з грудей тільки одне слово - як остання надія на порятунок: "Мамо!", Мабуть немає письменика, який не написав би хоча б слово про мати.Всі люди відносяться з повагою і любовю до своїх мам,і кожен знає,що найрідніша людина це та яка навчила любити людей.