Визначте, до якого стилю та типу мовлення він належить. Яка тема тексту? СЛОВНИКОВА ЗУПИНКА ГІДНІСТЬ
Гідність — усвідомлення людиною своєї громадської ваги, потрібності, корисності іншим людям. Синоніми: самоповага, достоїнство, гордість. Антонім: недостойність.
Гідність
Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ — гідність людської особистості. У житті людина зустрічається із красою і підлістю, радістю і горем; в її духовному житті бувають години торжества і години страждання; душу її стрясає всепоглинаюча любов і відчуття мерзенності; бувають такі повороти і збіги обставин, коли треба відмовлятися від задоволення й піти на жертву в ім'я блага рідної, близької людини, особливо блага дружини і дітей, треба піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями й емоційними поривами. Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і зустрічати свою останню годину. Гідність — це мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється у тому, наскільки мудро і тонко ти зумів визначити, що гідне і що негідне. Гідне повинне стати самою суттю твоєї духовної культури, негідне нехай викликає у тебе презирство й огиду. (В.Сухомлинський)
Добре слово зігріває душу і серце. Коли ми говоримо приємні слова співрозмовника приємно, добрі слова це компліменти, благодарствованіе і т.д. Вам приємно коли вам співрозмовник каже що ви красиво виглядаєте, смачно пахнете, що у вас гарна кімната, чиста кімната. Оссобенно приємно коли такі слова говорять батьки, брати, сестра. Якщо кожна людина буде говорити добре слово перед людством буде добрим. Сказати добре слово легко, а співрозмовнику приємно.
Я думаю що добрі слова показують ваші виховання, характер. Якщо в доброму слові немає правди, то воно не добре