Визначте двоскладні й односкладні речення, установіть, які з них неповні. Випишіть неповні речення, поясніть морфологічне вираження головного речення та типи неповних речень.
1. А довкола – млисто-бузкова далеч, і золота стерня, і запашний, не отруєний війною вечір (О. Гончар.). 2.
Кров свою віддам твоїй калині, пісню — травам, птицям і лісам, плоть — піску, чорнозему і глині, а високі думи
— небесам (М. Луків). 3. «Чого ви, хлопці?» спитав Савко (М. Хвильовий). 4. Хвилини здаються тобі за
години, години — за дні, дні — за роки (Панас Мирний). 5. На сході троянди світання в хитанні гілок золотих (В.
Сосюра). 6. Незважаючи на ранню весну, надворі було душно й жарко (С. Скляренко). 7. Три явори посадила
сестра при долині, а дівчина заручена — червону калину (Т. Шевченко). 8. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі
ллються (Т. Шевченко). 9. Подихнуло на Пилипка вільним повітрям, ущипнуло за ніс (Панас Мирний). 10. А
Соломія все не поверталась. Десь заблудилась у плавнях (М. Коцюбинський). 11. Поранені почали марити:
один — домівкою, а другий — боєм (М. Стельмах). 12. Вкраїну з краю в край проходили з боями (В. Сосюра). 13.
Ні сну мені, ні відпочинку (Марко Вовчок).
~Соловейко на калині то
затихав, то щебетав. (підмет - соловейко, однорідні присудки - затихав, щебетав).
~Весна прийшла так якось несподівано! (підмет - весна, присудок - прийшла).
~Зима стояла мрійно до
пори. (підмет - зима, присудок - стояла).
~Вітри війнули з півдня. (підмет - вітри, присудок - війнули).
~І тоді вона немов у Ворсклу з'їхала з гори. (підмет - вона, присудок - з' їхала).
~Уже в дітей порожевіли личка. (підмет - личка, присудок - порожевіли).
~Уже дощем надихалась рілля.(підмет - рілля, присудок - надихалась).
~І сонце сипле квіти, як з бриля. (підмет - сонце, присудок - сипле).
~І скрізь трава, травиченька, травичка! (однорідні підмети - трава, травиченька, травичка).
~Чорнолісся п'янко духмянить доспілою суницею. (підмет - Чорнолісся, присудок - духмянить).
~Вечірнє сонце, дякую за день!..(присудок - дякую).
Українська мова дуже багата на синоніми, тобто на слова, близькі або тотожні значенням. Прикладів можна наводити чимало, але обмежуся одним. Для називання поняття «лінія зіткнення неба з землею» маємо такі слова: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид тощо. Синонімічне багатство нашої мови є одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову. Проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. Досить часто перевагу віддають якомусь одному слову з синонімічного ряду, причому не найкращому. Причини тут різні: недостатній рівень володіння рідною мовою, вплив інших мов, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування.