Визначте граматичний рід кожної з абревіатур. із двома з них (на вибір) складіть і запишіть речення так, щоб на рід вказувала форма дієслова-присудка. обсє, магате, атс, виз, скб.
Іменник другої відміни санаторій за своїм походженням є запозиченим. Можемо згадати латинське дієслово "санація", Що позначає лікарський нагляд, і слово "санування" - Своєчасне лікування захворювань порожнини рота.
Тому в морфемному складі цього іменника виділимо значущі частини: санаторій- корінь, нульове закінчення, як у слова чоловічого роду другої відміни.
Нульове закінчення проявляється при зміні слова за відмінками або числам: немає санаторій-а (я = йа), дам санаторій-у (ю = йу) і т. д.
4 - Дієприкме́тник (лат. participium, від participō — «беру участь») — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.
1 - В (чотири) 2 - Г (безсполучниковий та сполучниковий сурядний і підрядний). 3 - В (тире) 4 - В (Єдиний, хто не втомлюється, – час, а ми живі, нам треба поспішати (Л. Костенко). 5 - А (Брати Блаженки шепотілися між собою, що_ коли треба буде, вони стануть один до одного спинами (О. Гончар). 6. - Б (Серце в нього щеміло, немов хто стискав його в жмені, однак він не міг спинити бажання хоч раз у житті зазнати того щастя (М. Коцюбинський). 7. 1 - кома - ) За тим селом, де в полі бліндажі колись гули залізною луною, щебече дощик, сіє стороною, і мак горить, і колос на межі (А. Малишко). 2 - двокрапка - В) В чорнім горі й журі віру нашу не підтяти: умирають матері, та не вмре ніколи Мати (М. Рильський). 3 - тире - Г) Попадавсь їм багач у руки - вони його оббирали, а попадався вбогий - вони його наділяли (Марко Вовчок). 4 - крапка з комою - А) Попереду йшов пастух зі смолоскипом і освітлював шлях коням, що тягли віз з обох; боків воза йшли опришки, готові підтримати його, щоб не перевернувся на кам’янистій дорозі (В. Гжицький).
1 - Г
2 - Ґ
3 - 1
4 - В
Объяснение:
1 - спільний приголосний [з]
2 - перестрибнути -стрибнути;
поїсти - їсти;
зійти - йти;
вимити - мити;
обговорити - говорити.
3 - сумнів викликав лише санаторій
Іменник другої відміни санаторій за своїм походженням є запозиченим. Можемо згадати латинське дієслово "санація", Що позначає лікарський нагляд, і слово "санування" - Своєчасне лікування захворювань порожнини рота.
Тому в морфемному складі цього іменника виділимо значущі частини: санаторій- корінь, нульове закінчення, як у слова чоловічого роду другої відміни.
Нульове закінчення проявляється при зміні слова за відмінками або числам: немає санаторій-а (я = йа), дам санаторій-у (ю = йу) і т. д.
4 - Дієприкме́тник (лат. participium, від participō — «беру участь») — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.
2 - Г (безсполучниковий та сполучниковий сурядний і підрядний).
3 - В (тире)
4 - В (Єдиний, хто не втомлюється, – час, а ми живі, нам треба поспішати (Л. Костенко).
5 - А (Брати Блаженки шепотілися між собою, що_ коли треба буде, вони стануть один до одного спинами (О. Гончар).
6. - Б (Серце в нього щеміло, немов хто стискав його в жмені, однак він не міг спинити бажання хоч раз у житті зазнати того щастя (М. Коцюбинський).
7.
1 - кома - ) За тим селом, де в полі бліндажі колись гули залізною луною, щебече дощик, сіє стороною, і мак горить, і колос на межі (А. Малишко).
2 - двокрапка - В) В чорнім горі й журі віру нашу не підтяти: умирають матері, та не вмре ніколи Мати (М. Рильський).
3 - тире - Г) Попадавсь їм багач у руки - вони його оббирали, а попадався вбогий - вони його наділяли (Марко Вовчок).
4 - крапка з комою - А)
Попереду йшов пастух зі смолоскипом і освітлював шлях коням, що тягли віз з обох; боків воза йшли опришки, готові підтримати його, щоб не перевернувся на кам’янистій дорозі (В. Гжицький).