Визначте рід, відміну, групу, відмінок та з'ясуйте синтаксичну роль кожного іменника в поданому тексті.
Жовтогаряча осінь стоїть над Осокорами, розкинувши високо над землею блакитні небеса. По садах загуляли золоті падолисти, та ще срібне павутиння літає в повітрі, снує свою дивну пряжу над перелазами. Стоїть лагідна пора бабиного літа, останні сонячні дні такі ласкаві, сріблястим мереживом, мрійним смутком (1. Цюпа).

1. Мати нагримала на свого сина, коли той не прибрав у своїй кімнаті.
2. Жодне погане слово не зривалося з уст батьків, доки Андрій дружив з Валентиною.
3. Микола матеріально допомагав Іванові у зв'язку з тим, що студенту важко вижити, навчаючись на платній формі навчання в КПНУ імені Івана Огієнка.
4. Мій татусь ніколи не поїде до Росії, бо вважає себе справжнім українцем.
5. Усі кинулись на зварену Марійкою страву, мов три дні не їли.
6. Мати гукає Тарасові, щоб йшов додому їсти, а догукатися не може, наче горло їй забили доломіти та магнезити.

1. Не грошей, а мордачів би надавати йому, щоб у голові загуділи джмелі (М. Стельмах) (Це складнопідрядне речення несправжньої мети, підрядна частина якої поєднана сполучником щоб, втрачає цільове значення і фразеологізується).

2. Он у інших господь і шкарлятину ж посилає, й обкладки! (О. Вишня). (Тут діалектизм має фонетичні зміни, що спричинили його гумористичне забарвлення - асимілятивне спотворення).

3. Семенку, а дивиси, а би ті не покусали (В. Стефаник) (У покутсько-буковинському діалекті В. Стефаника наявна енклітична форма особового займенника си).

4. До їх пристали я і там парубок Дмитренків — Василем звуть (А. Тесленко).

5. Одного разу він покинув свої корови і подряпавсь на самий грунь (верх) (М. Коцюбинський) (гуцульський діалект).

6. На кущах стремлять горщики, гладишки» (Леся Українка). (Леся Українка використовує волинізми. Гладишка (загальновживане глечик, глек) — це один із елементів розмовно-побутової лексики Волині. Означає це слово вид високого глиняного посуду, переважно великого або середнього розміру, з невеликою опуклістю у нижній своїй частині).

7. "Я настрашився ще більше, коли-м побачив, що медведі зачали єму лестити до ніг, як пси" (І. Франко) (Бойківський діалект).

8. Потім привели старого Юру, який довго служив, а потім бирешив у Федорового батька (П. Мідянка) (гунгаризм бирешив означає "працювати найманим працівником великої рогатої худоби).

9. Смотри ж, как прийдуть звожчики з лошадями, так пускай запрягають і везуть до моєї лавки (Г. Квітка-Основ'яненко) (слобажанський говір; переплетення української та російської мов).

10. Станьте отутки та розкажіть до прикладу, що си робить, що ви такі, якби вам чіп у одне місце забив (М. Матіос) (Граматичні діалектизми)