1. Як швидко дні легкі промчали! 2. Що за золота у вас дитина! 3. Я ж розжилася на власний імідж. 4. В небесах цвіте хмарина лиш єдина, лиш єдина. 5. Лишилося тільки десять хвилин.
Осінь - красива пора року.А яке восени небо!Я дуже люблю осінь, я сприймаю її як свято, тому намагаюся наповнити восени свій будинок, щоб моє святковий настрій передався всій моїй родині. У моїй кімнаті на столі обов'язково з'являється букет осінніх червоно-жовто-зеленого листя, а поруч - композиція з найкрасивіших осінніх мешканців городу й саду.Ви скажете, що пізній осінній ландшафт набагато менш привабливий з усіма своїми дощами, брудом та бездоріжжям? Але і цей період мені здається по-своєму гарним. Трудівниця-природа немов влаштовує генеральне прибирання перед тим, як застелити все навколо свіжими білими хрусткими простирадлами і скатертинами зі снігу. Це буде взимку, а поки потрібно гарненько все відмити, вимести вітром сміття, сухе листя і гілки, підготувати землю до зими. Так, не завжди генеральне прибирання виглядає естетично, але зате результат її вище всяких похвал.
За вікном тихо мете хуртелиця, примусивши всіх людей сховатися у будинках.
Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене дієприсл. зворотом.
За вікном - обставина, тихо - обставина, мете - присудок, хуртелиця - підмет, "примусивши..." - обставина.
Складне:
(1) Защебетав соловейко - (2) пішла луна гаєм.
Розповідне, неокличне, складне, безсполучникове.
1. Просте, двоскладне, непоширене, повне, неускладнене.
2. Просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.
Защебетав - присудок, соловейко - підмет, пішла - присудок, луна - підмет, гаєм - обставина.
Схема: [ ] - [ ].