Визначте розряд прикметників за значенням.
Зразок: кавова чашка – відносний, здібний учень – якісний.
Примітка! Особливу увагу зверніть на прикметники, які маю властивість переходити з одного
розряду до іншого(залежно від іменників, з якими узгоджуються): лисячий хвіст (присвійний)– лисячий
комір (відносний) – лисячий характер (якісний)
Кавова чашка, колискова пісня, Оксанчина усмішка, ведмежа послуга, здібний учень,
міський трамвай, друкарський верстат, пшоняна каша, джерельна вода, здобне тісто, мідний
казан, сьогоднішня газета, шкіряні чоботи, чоловічий вчинок, солом’яна іграшка, сиве волосся,
шкільна перерва, ялинкова прикраса, лебедина вірність, лебедине перо, заяча шуба, чудовий
подарунок, чоловіків светр, лляна скатертина, осінній день, чоловічий костюм, поганий настрій,
картинна галерея, математичний знак, кам’яна хата, смачна страва, дерев’яна рама, літня спека,
цегляний будинок, свіжа газета, український правопис, офіцерська спілка, золотий ланцюжок,
материна сукня, золоте серце.

Объяснение:

Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава. В день шанування пам’яті Нестора-Літописця ми святкуємо День української мови і писемності. І щорічно, відзначаючи це свято, гуртуємось задля відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду.

Ми живемо в дуже неспокійному світі, у якому зникають духовні ціності. Часто доводилося ставати свідком брехні, злочиності , вульгарності, люди потерпають від своїх вчинків. Невже нашому суспільству не зрозуміло, що нам надається лише один шанс ,щоб жити. Чому світ такий жорстокий ? Я постійно задаю собі це питання. Із ненавистю наповнена людська душа. Син цурається батька, мати- зозуля відмовляється від свого дитяти. Влада і гроші цінуються понад усе. Нищаться одвічні людські ціності, наче відходять у небуття такі почуття, як совість, честь, благородство. Не треба далеко ходити. Потрібно залишитися у храмі власної душі. Скоро там буде порожнеча. Я важаю, можливо моя думка і хибна, що в житті все повинно бути в своїх межах. Головне бути впевненим у своїх можлтвостях. Але не можу втриматись від зневаги, коли бачу людську ваду , таку як егоїзм. Байдужість , холодність- це гірші риси людини бо саме в них народжується жахливий злочин. Звісно всі ми не без гріха . Потрібно з повагою ставитися до тих людей, які змінюють свої недоліки на хороші якості. Давайте , перемагати свої недоліки, цінувати людей і світ стане кращим!