рідна мова – це велике надбання для кожної людини.
говорячи мовою предків, ми віддаємо гідну шану нашим славним праді-козакам. мова дає змогу зберегти національні традиції, українську мелодійну пісню. рідна мова – це перше наше слово, мамина колискова. з нею тісно пов’язане пізнання навколишнього світу. ми спілкуємося, виражаємо свої думки, мріємо, вивчаємо минуле, залишаємо слід для майбутнього. мова ідентифікує нас як народ у великому світі.
тому треба не забувати рідну мову. вивчати та збагачувати своє мовлення у великій українській родині.
на руском язьке:
родной язык - это большое приобретение для каждого человека.
говоря языком предков, мы отдаем достойную дань уважения нашим славным -казакам. язык позволяет сохранить национальные традиции, украинский мелодичную песню. родной язык - это первое наше слово, мамина колыбельная. с ней тесно связано познания окружающего мира. мы общаемся, выражаем свои мысли, мечтаем, изучаем прошлое, оставляем следует для будущего. язык идентифицирует нас как народ в большом мире.
поэтому надо не забывать родной язык. изучать и обогащать свою речь в большой украинской семье.
Посеред кімнати — дубовий старовинний стіл. Він квадратовий, а столішни-ця викладена мозаїкою з елементів, зроблених із дерев різних порід. Стіл спирається на масивні ніжки. Проміж них — дерев’яні поперечки. Коли я була зовсім маленькою, я полюбляла на них сидіти. А ще у прабабці є диван. Як же не присісти на прохолодну шкіру старого дивана! У нього висока спинка із дзеркалом, полички, на яких стоять кумедні порцелянові слоники. По боках дивана — товсті шкіряні валики. Вони замінюють подушки. Я не стану описувати ані етажерку з книжками, яка стоїть між диваном і буфетом, ані шифоньєр, що розмістився у правому кутку кімнати, між вхідними дверима нком. А ось телевізор у прабабці сучасний. Від цього подарунка моїх батьків вона не відмовилася
рідна мова – це велике надбання для кожної людини.
говорячи мовою предків, ми віддаємо гідну шану нашим славним праді-козакам. мова дає змогу зберегти національні традиції, українську мелодійну пісню. рідна мова – це перше наше слово, мамина колискова. з нею тісно пов’язане пізнання навколишнього світу. ми спілкуємося, виражаємо свої думки, мріємо, вивчаємо минуле, залишаємо слід для майбутнього. мова ідентифікує нас як народ у великому світі.
тому треба не забувати рідну мову. вивчати та збагачувати своє мовлення у великій українській родині.
на руском язьке:
родной язык - это большое приобретение для каждого человека.
говоря языком предков, мы отдаем достойную дань уважения нашим славным -казакам. язык позволяет сохранить национальные традиции, украинский мелодичную песню. родной язык - это первое наше слово, мамина колыбельная. с ней тесно связано познания окружающего мира. мы общаемся, выражаем свои мысли, мечтаем, изучаем прошлое, оставляем следует для будущего. язык идентифицирует нас как народ в большом мире.
поэтому надо не забывать родной язык. изучать и обогащать свою речь в большой украинской семье.
Объяснение:
Посеред кімнати — дубовий старовинний стіл. Він квадратовий, а столішни-ця викладена мозаїкою з елементів, зроблених із дерев різних порід. Стіл спирається на масивні ніжки. Проміж них — дерев’яні поперечки. Коли я була зовсім маленькою, я полюбляла на них сидіти. А ще у прабабці є диван. Як же не присісти на прохолодну шкіру старого дивана! У нього висока спинка із дзеркалом, полички, на яких стоять кумедні порцелянові слоники. По боках дивана — товсті шкіряні валики. Вони замінюють подушки. Я не стану описувати ані етажерку з книжками, яка стоїть між диваном і буфетом, ані шифоньєр, що розмістився у правому кутку кімнати, між вхідними дверима нком. А ось телевізор у прабабці сучасний. Від цього подарунка моїх батьків вона не відмовилася