Визначте в якому речені є пряма мова і поставте розділові знаки
1) чи спілкуєтеся ви ійською тільки зі словником а з людьми соромно
2) тату а яке повне им`я в бабусі клави клавдія це ж треба а я хлопцям сказав що клавіатура
3)чому ти плачеш оксанко учителька поставила мені низький я забула де говерла ото роззява куди ти її поклала

Ми їхали трамваєм. Був кінець січня, новорічні свята лишилися позаду, але про них нагадували звалища ялинок, що виднілися де-не-де за вікнами. Зовсім недавно вони сяяли різнобарвними вогниками, дивували іграшками. Деякі ялинки повиносили з квартир із залишками серпантину, гірлянд. На ялинках, викинутих на звалища, прикраси виглядали безглуздо і жалюгідно.

-        Чи треба було нищити стільки дерев заради короткочасного задоволення? — зауважив хтось із пасажирів.

-        Традиції є традиції, — відгукнулася літня жінка, — та й дітлахам радість.

-        Згоден, але питання в іншому, — приєднався до розмови бородань, — навіщо так зневажливо ставитися до дерева, яке несло радість у Новий рік і дітям, і дорослим. Викинули ялинки на звалища немов якийсь мотлох.

-        А ось у деяких європейських країнах влаштовують свято, коли прибирають ялинки, — утрутився у дискусію юнак.  їх урочисто вантажать на машину і вивозять за місто. Люди підкреслюють свою повагу до дерева, навіть зрубаного, дякують за свята. А без любові до природи не може бути любові до батьківщини. Про це ще школярем я читав у російського письменника Костянтина Паустовського.

У вагоні запала тиша. Пасажири обмірковували щойно почуте. За вікнами промайнуло чергове звалище ялинок…

1 вариант - Пришла сказочная волшебница-зима. За окнами большими хлопьями падает снег, который скорее всего растает на следующий день. Наступили самые короткие дни в году. С серого неба с утра летят узорчатые снежинки.Снег покрыл землю, деревья, крыши домов. За несколько часов изменилась земля. Кажется, она умылась, и стало всё кругом чистым и праздничным. Первый снег можно сравнить с сахаром. Его можно назвать молодым, новым. Вся земля покрыта серебристо-белым ковром. Особенно красивы зимою деревья. Сверкают ветки деревьев, на которых лежат снеговые шапки. Хлопьями осыпается серебряный иней. Кажется, будто ты попал в сказку. Мороз разрисовал окна причудливыми узорами. Снежинки, как алмазы, сверкают на зимнем солнце. Ветер подхватывает снежинки, и начинает кружить метель.В народе зиму часто называют величавой, красавицей, матушкой. Зима — пора забот о будущем урожае. Люди говорят: “Снег глубок — год хорош”; “Больше снега — больше хлеба”. Всем детям зима приносит много радости и веселья. Можно покататься на коньках и санках, поиграть в снежки, слепить снеговика. Ещё я люблю зиму за то, что вместе с ней к нам приходит весёлый праздник — Новый год. И дети, и взрослые могут встретиться со сказкой! -
2 вариант - Зима сама по себе прекрасное, морозное, снежное время года. Когда наступает зима, все становится как будто заколдованным. Леса покрыты серебром. Поля и дома одели белые шубы, которые на солнце переливаются так, что ослепляют глаза. А как прекрасны ели, сосны, которые наклонили свои могучие лапы под тяжестью снега, или покрытые инеем деревья, которые сверкают на солнце серебром.http://7oom.ru/sochinenya/sochinenie-na-temu-zima.htm 1 Нравится 3 Комментария