Людська мова найтіснішим чином пов’язана з життям людини і суспільства. Одна з основних її функцій — соціальна, комунікативна. Мова — це засіб спілкування людей, вона покликана налагодити взаєморозуміння між ними. Українська мова вважається однією з найбагатших мов у світі. Вона має тривалу історію свого розвитку. Втім як і сама Україна.
Зв’язок мови з суспільством проявляється ще й у тому, що всі найвідоміші письменники, поети, громадські діячі нашої країни також увійшли в історію української мови. Адже саме вони допомагали їй розвиватися, вносячи туди зміни, перетворюючи її. Всі, без винятку талановиті митці художнього та поетичного слова впливали на українську мову через свої твори.
Важливо, що мова — це не безладний набір букв і слів. Вона являє собою систему, починаючи зі звуків і закінчуючи складними реченнями й цілими текстами. Тільки в фонетиці української мови існує настільки багато поділок звуків. Величезне багатство таїть у собі і лексика української мови. У ній існує безліч слів для позначення не тільки почуттів або дій, але навіть і для їхніх відтінків. В українській мові існують величезні ряди синонімів, антонімів, паронімів, омонімів. Тільки українська людина може дивитися своїй коханій в очі, захоплюватися очима богині, плювати в баньки сусідові і погрожувати виколоти моргали ворогові.
Словниковий запас української мови настільки розвинувся, що містить в собі дуже багато відгалужень. Це професійні, молодіжні жаргони, різноманітні таємні мови (наприклад, мова злочинного світу) тощо. Всі вони допомагають спілкуванню різних людських груп, служать для їхнього порозуміння. У сучасному світі ми розмовляємо і пишемо за до мови. Отже, у нас є усна і письмова мова. Письмова, або літературна мова єдина для всіх. А усних мов безліч. І не завжди українці люди можуть легко зрозуміти один одного. Так, наприклад, жителі сіл і маленьких міст (особливо літні) користуються словами і виразами, малознайомими або зовсім незнайомими жителям мегаполісів. І навпаки.
Не менш важливу роль мова грає в розвитку і формуванні особистості. Недарма кажуть, що яка людина — така в неї й мова. До того ж найзначніше місце грає літературна мова. Людина, яка багато читає, отримує багато додаткових знань, поширює свій словниковий запас і вчиться правильно формулювати та висловлювати свої думки. І якщо людина все це вміє, вона обов’язково буде культурною, її будуть уважно слухатися і прислухатися до її думок. А той, хто не вміє спілкуватися, ніколи не буде цікавим для оточуючих.
Отже, щоб стати вихованою і культурною людиною треба поважати рідну мову, вивчати та користуватися нею у повсякденному житті. Адже рідна мова — це частина національної культури, і тому вона дуже важлива частина життя кожної людини. Безперечно, свою рідну мову потрібно знати і берегти. Це так саме важливо, як знати і поважати мови інших народів.
у людини безліч чеснот: доброта, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити і багато інших. і усі вони засновані на любові людини до людини. і є ще така щиросердечна якість, як милосердя. і воно теж спрямоване на те, щоб довести, що несправедливе латинське крилате висловлення «людина людині вовк». але мені здається, що саме милосердя виявляти найважче. для того щоб бути милосердним, потрібно уміти прощати. потрібно бути щирим гуманістом. тому що споконвічно милосердя було проявом великодушності до поваленого ворога. та й зараз, на мій погляд, милосердя — це прояв великодушності до того, до кого не хочеться його проявляти.
легко поспівчувати бабусі в переході метро, поклавши їй у протягнену долоню кілька монет. легко здаватися щедрим, купити молодшій сестричці не звичайні льодяники, а шоколадні цукерки. легко бути добрим, молодій мамі нести коляску на сьомий поверх. і як же важко утриматися від того, щоб не «добити», не знищити, не деморалізувати цілком переможеного ворога. і ще: бабуся побажає здоров'я на подяку за милостиню, сестричка поцілує в щічку липкими від шоколаду губами, молода мама гаряче подякує за . адже відповіддю на добро найчастіше буває добро. тільки ворог за милосердя навряд чи подякує. а може зненавидить, хто знає.
важко тому, з ким ти в поганих стосунках, але хто насправді має потребу у твоїй і або твбїй поблажливості. іноді бути милосердним нестерпно важко. і, зрозуміло, це дано не кожному. і мені навіть здається — тільки обраним.
Людська мова найтіснішим чином пов’язана з життям людини і суспільства. Одна з основних її функцій — соціальна, комунікативна. Мова — це засіб спілкування людей, вона покликана налагодити взаєморозуміння між ними. Українська мова вважається однією з найбагатших мов у світі. Вона має тривалу історію свого розвитку. Втім як і сама Україна.
Зв’язок мови з суспільством проявляється ще й у тому, що всі найвідоміші письменники, поети, громадські діячі нашої країни також увійшли в історію української мови. Адже саме вони допомагали їй розвиватися, вносячи туди зміни, перетворюючи її. Всі, без винятку талановиті митці художнього та поетичного слова впливали на українську мову через свої твори.
Важливо, що мова — це не безладний набір букв і слів. Вона являє собою систему, починаючи зі звуків і закінчуючи складними реченнями й цілими текстами. Тільки в фонетиці української мови існує настільки багато поділок звуків. Величезне багатство таїть у собі і лексика української мови. У ній існує безліч слів для позначення не тільки почуттів або дій, але навіть і для їхніх відтінків. В українській мові існують величезні ряди синонімів, антонімів, паронімів, омонімів. Тільки українська людина може дивитися своїй коханій в очі, захоплюватися очима богині, плювати в баньки сусідові і погрожувати виколоти моргали ворогові.
Словниковий запас української мови настільки розвинувся, що містить в собі дуже багато відгалужень. Це професійні, молодіжні жаргони, різноманітні таємні мови (наприклад, мова злочинного світу) тощо. Всі вони допомагають спілкуванню різних людських груп, служать для їхнього порозуміння. У сучасному світі ми розмовляємо і пишемо за до мови. Отже, у нас є усна і письмова мова. Письмова, або літературна мова єдина для всіх. А усних мов безліч. І не завжди українці люди можуть легко зрозуміти один одного. Так, наприклад, жителі сіл і маленьких міст (особливо літні) користуються словами і виразами, малознайомими або зовсім незнайомими жителям мегаполісів. І навпаки.
Не менш важливу роль мова грає в розвитку і формуванні особистості. Недарма кажуть, що яка людина — така в неї й мова. До того ж найзначніше місце грає літературна мова. Людина, яка багато читає, отримує багато додаткових знань, поширює свій словниковий запас і вчиться правильно формулювати та висловлювати свої думки. І якщо людина все це вміє, вона обов’язково буде культурною, її будуть уважно слухатися і прислухатися до її думок. А той, хто не вміє спілкуватися, ніколи не буде цікавим для оточуючих.
Отже, щоб стати вихованою і культурною людиною треба поважати рідну мову, вивчати та користуватися нею у повсякденному житті. Адже рідна мова — це частина національної культури, і тому вона дуже важлива частина життя кожної людини. Безперечно, свою рідну мову потрібно знати і берегти. Це так саме важливо, як знати і поважати мови інших народів.
Объяснение:
ответ:
у людини безліч чеснот: доброта, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити і багато інших. і усі вони засновані на любові людини до людини. і є ще така щиросердечна якість, як милосердя. і воно теж спрямоване на те, щоб довести, що несправедливе латинське крилате висловлення «людина людині вовк». але мені здається, що саме милосердя виявляти найважче. для того щоб бути милосердним, потрібно уміти прощати. потрібно бути щирим гуманістом. тому що споконвічно милосердя було проявом великодушності до поваленого ворога. та й зараз, на мій погляд, милосердя — це прояв великодушності до того, до кого не хочеться його проявляти.
легко поспівчувати бабусі в переході метро, поклавши їй у протягнену долоню кілька монет. легко здаватися щедрим, купити молодшій сестричці не звичайні льодяники, а шоколадні цукерки. легко бути добрим, молодій мамі нести коляску на сьомий поверх. і як же важко утриматися від того, щоб не «добити», не знищити, не деморалізувати цілком переможеного ворога. і ще: бабуся побажає здоров'я на подяку за милостиню, сестричка поцілує в щічку липкими від шоколаду губами, молода мама гаряче подякує за . адже відповіддю на добро найчастіше буває добро. тільки ворог за милосердя навряд чи подякує. а може зненавидить, хто знає.
важко тому, з ким ти в поганих стосунках, але хто насправді має потребу у твоїй і або твбїй поблажливості. іноді бути милосердним нестерпно важко. і, зрозуміло, це дано не кожному. і мені навіть здається — тільки обраним.