Визначте вид підрядних речень, підкресліть граматичні основи в
головному і підрядному реченнях.
1. І обеліск нагадує про тих, що під гранітом вічним сном заснули (Сос.).
2.З околиці села видно, як далі у бік річки лютує стихія (Гонч.).
3. Де кров текла козацька, трава зеленіє (Шевч.).
4. А яка то була радість, коли орач виймав з торби шматок причерствілого
хліба (Ст.).
5. Цей день, коли я повертався додому разом з батьком, був найкращим у
моєму житті (Ст.).
6. Благословен, хто викопав криницю (Рил.).
7. І миті жодної не можна повернути, щоб заново, по-іншому прожить (Сим.).
8. Ференц намагався у всьому допомагати бійцям, бо не хотів задарма їсти
їхній хліб (Гонч.).
9. Хоч день стояв сонячний і теплий, душа щеміла від якоїсь тривоги.
10. Коли б мені черевики, то пішла б я на музики (Нар. пісня).
11. Розмову закінчено, так що тепер залишайся зі своїми думками.
12. Щоб багато знати, треба багато читати (Нар. тв.).
13. І де ті люди, щоб до них прихилитись?
14. Ми зайшли до хати так, щоб ніхто не помітив.
15. Я хочу, щоб був мир на землі.
16. Скільки хвиль у бурхливому морі, стільки співів у серці моїм (Леся
Українка).
17. Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думки і пісні мої
(В. Сосюра).
18. Все розтрачено, розгублено, бо воно було людьми не шановано, не
люблено (Олександр Олесь).
19. Упав додолу перший лист, хоч гай ще диха молодо (Д. Луценко).
20. Недаремно говорять, що люди — ніби дзеркало (І. Томан).
-Привіт, Степан. Я тебе давно не бачила в нашому місті. Де ти пропадав?
-Це довга історія. Я вступив у медичний університет в Києві.
-Нічого собі! Як же тобі вдалося вступити? Напевно ночами не спав, все вчив?
-Це правда, я багато читав, заучував терміни, тощо. Навчання- це шлях у щасливе майбутнє. Ти ж завжди хотіла виїхати з нашого села? Для цього треба докласти багато зусиль.
-Ти правий, потрібно не забувати про навчання. Я,наприклад, не дуже хочу просидіти всю юність за книгами. На вулиці така погода..
-Погода гарна, але в університет вступити треба. Я сподіваюся, що в тебе все буде добре. Бажаю успіхів в навчанні.
-Дякую тобі за пораду, Степане. Я почну добре вчитися та готуватися до вступу. Можливо,навіть, вступлю на юридичний факультет.
Морфология (гр. morf — түр, тұлға, logos — сөз, ілім) — дербес сөздердің грамматикалық мағыналарын тексеретін, грамматикалық сөз тұлғалардың қызметі мен қалыптасу, даму заңдылықтарын зерттейтін тіл ғылымының бір саласы.
Морфологияның негізгі материалы — морфема. Морфология сөздің грамматикалық тұлғаларын жеке бір тілдегі сөздердің диахрондық (тарихи даму), синхрондық (қазіргі кездегі) көрінісімен де зерттейді. Морфология сөз тұлғаларының түрленуін, бөлшектенуін, әр түрлі өзгеріске түсуін анықтау мақсатында салыстыра зерттеу жүйесімен де айналысады. Сөздің тұлғасы, мағынасы және атқаратын қызметі сөйлем құрамында ғана анықталатын болғандықтан, сөзді синтаксиспен байланысты қарастырады. Демек сөзді лексика-грамматикалық сипаты тұрғысынан айқындайды.