Визначте, яким шляхом утворені терміни (запозичення, використання в словотвору української мови, термінологізація, поєднання частин або цілих слів українського та іншомовного походження). Позначте кольором ознаки іншомовних слів або словотвірні засоби (суфікси, префікси тощо). Якщо термін утворений шляхом термінологізації, позначте пряме значення слова та визначте, що стало причиною для переносу назви (подібність у функціях, зовнішня схожість тощо). Амплітуда; прискорення; коливальний рух; електронно-обчислювальна система; комп’ютер; машинобудування; опір; хвиля (електромагнітна); коліно; електрорушійна сила; випрямляч; боєздатний; коефіцієнт корисної дії; розчинник; розподіл; напівпровідник; муфта; інтегрування; вогнепальна зброя; вартовий; альфа-частинка; автоматичне керування польотом;
Зима — чудова, світла, велична пора року. З першими сніжинками, з криком птахів, що відлітають в теплі краї, вступає зима в свої права. Скільки неймовірних емоцій, радості та щастя вона приносить дітям і дорослим!
Неймовірний хоровод сніжинок, біле снігове покривало, одягнені в сніжні наряди дерева, прозорий лід річок і озер — тільки взимку можна милуватися і захоплюватися такою красою.
В жодну пору року не зустрічається стільки різноманітних і активних заходів, як в зимовий період. Катання на ковзанах, лижах, санях, сноуборді; гра в сніжки, ліплення снігової баби — скільки чудових і захопливих розваг можна організувати в зимовий час на свіжому повітрі!
А чого варте найочікуваніше та улюблене усіма зимове свято — Новий рік. Всі із задоволенням і передчуттям чудес чекають настання цього казкового свята. Масу позитивних емоцій приносить і Різдво Христове зі славним звичаєм маскараду й ворожіння.
Зима — по-справжньому чарівна й казкова пора року, яка дарує багато чудес, відкриттів і звершень.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.