Вкажіть безсполучникове складне речення.
а) Зацвіли луги, діброви (І. Франко).
б) Цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні стереже (Л. Ко¬стенко).
в) Усе одбивається в пісні, як в морі: рожева зоря, й червоная кров, і тем¬на ненависть, і ясна любов (Л. Українка).
г) У зіницях печалі відбиваються люди, дерева, обличчя (Л. Костенко).
2. Знайдіть безсполучникове складне речення з однорідними (синтаксично рівноправними) частинами.
а) Бери до серця і затям: душа творця не переквітне (М. Сингаївський).
б) Мусим добре знати: крім весни і літа, є ще в нашім серці осінь і зима (М. Ткач).
в) Дитинству все казковим видається — не збіднюйте ж душі його красу! (І. Низовий).
г) До правди тяжко ми доходим, неправда прийметься за мить (Д. Павличко).
3. Вкажіть безсполучникове складне речення зі значенням наслідку.
а) Як заздрю я тій білій хмарці: вона пливе у далечінь між подруг (І. Муратов).
б) Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним (Б. Олійник).
в) Прийшла любов непрохана й неждана — ну як мені за нею не піти? (В. Симоненко).
г) Мої літа не монотонні дублі: я змінююсь, як світанковий пруг (Д. Павличко).
Другий рівень
4. Складіть безсполучникове складне речення зі значенням умови.
5. Розгляньте наведені безсполучникові складні речення. Визначте смислові зв'язки між їхніми частинами, скориставшись відповідними позначеннями: 1) одночасність дій, явищ; 2) часова послідовність дій, явищ; 3) зіставлення (про¬тиставлення) явищ; 4) умова; 5) наслідок; 6) причина; 7) час; 8) пояснення.
1. Мусим добре знати: крім весни і літа, є ще в нашім серці осінь і зима (М. Ткач).
2. Нема без втрати перемоги, без горя радості нема (В. Сосюра).
3. Порозростають тії білії сніги, покриються травицею всі луги (Л. Глібов).
4. Дитинству все казковим видається — не збіднюйте ж душі його красу! (І. Низовий).
Третій рівень
6. Вставте розділові знаки. Зобразіть схеми речень.
1. Якось химерно запахли абрикоси запах був ніжний і нагадував чо¬мусь старий Прованс і старомодні кабріолети (М Хвильовий). 2. Сині сутінки густішають серпик молодого місяця проблискує в небі (О. Гончар).
7. Замініть наведене складнопідрядне та складносурядне речення синонімічними безсполучниковими. Визначте головні члени речення.
1. Гаряче повітря танцювало тарантелу по скелях, а в сірих маслинах цикади грали на кастаньєтах (М Коцюбинський). 2. Як згадає він рідну краї¬ну, затремтить його серце сумне (Л. Українка).
Четвертий рівень
8. Виконайте синтаксичний розбір речення.
Прийшла любов непрохана й неждана – ну як мені за нею не піти? (В. Симоненко).
1. Більше діла - менше слів.
2. Весна красна квітками, а осінь - пирогами.
3. Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться.
⇒ Прислів'я та приказки з синонімами
1. Біда ходить не одна, а із собою ще й горе водить.
2. Ледар та нероба - їм свято в понеділок.
3. Від дощу не у воду, а від огню не в полум’я.
⇒ Прислів'я та приказки з омонімами
А)1. Дівчина без коси не має краси. (коса - зачіска)
2. Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому. (коса - знаряддя праці)
Б) 3. Як кіт з оселедцем панькався! (оселедець - страва)
4 . Усім козак, лиш оселедець не так. (оселедець - зачіска старовинна)
2. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони залежать від пропущеного підмета. (Навіки, праведний, заснув. (Т. Шевченко)).
3. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони мають обставинний відтінок (до них можна поставити запитання від присудка чому? за якої умови? незважаючи на що?). (Ліда, вражена, помалу відступає від нього (О. Корнійчук) (відступає (чому?), бо вражена)).
4. Відокремлюються поширені та непоширені означення, що залежать від означуваного іменника, але відділені від нього іншими членами речення (особливо присудком). (Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко)).
5. Відокремлюються два або більше непоширених означень, що стоять після означуваного іменника, якщо перед ним вже є узгоджене означення відсутнє, то відокремлення не обов'язкове. (Прощай, синє море, безкрає, просторе. (Леся Українка)).