Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим зворотом. У реченні зворот завжди виступає обставиною і є одним членом речення: Не знаючи броду, не лізь у воду. Дієприкметник разом із залежним від нього словом називають дієприкметниковим зворотом. У реченні дієприкметниковий зворот завжди виступає означенням. Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: Чудово блищало небо, засіяне зорями.
Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами на письмі не виділяють: Край моря сонце золотить укриті лісом гори.
У творі Оксани Іваненко "Друкар книжок небачених" йдеться про життя Івана Федорова, друкаря "книжок перед тим небачених", як було потім написано на його могильній плиті.
Диякон Іван Федоров почув від Максима Грека - старця, що жив у монастирі, фразу: "Книги — це ріки, що напувають всесвіт". Максим Грек розповів Івану про свою молодість, навчання в Італії і знайомство з видатним друкарем. Іван Федоров вирішив присвятити своє життя друкуванню книжок.
Друкарство - складна справа, і Іван Федоров багато працював. Він очолював "печатний дім", відкритий царем. У 1564 році Федоров представляє царю "Апостол" - першу друковану книгу. У часи опричини Федоров з помічником і сином втікає до Литви. Там вони починають друкувати книги, наприклад, там вийшло "Учительне євангеліє". Потім Федоров вирішує продовжувати справу свого життя у Львові. Іван Федоров - у Львові його звали Москвитін - з сином стають першими друкарями у місті. В 1574 році виходить перший друкований буквар для дітей.
Князь Костянтин Острозький за друкаря до себе. Федоров приймає пропозицію. Незабаром друкує повний текст Біблії. Потім Федоров повертається до Львова і знов працює там. Він хворіє і втрачає майно. 5 грудня 1583 року Іван Федоров помирає у злиднях. Його поховали у Львові написали і на могильній плиті: "Воскресіння із мертвих чекаю. Друкар книг, перед тим небачених. Іван Федорович, друкар Москвитін…"
Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами на письмі не виділяють: Край моря сонце золотить укриті лісом гори.
Диякон Іван Федоров почув від Максима Грека - старця, що жив у монастирі, фразу: "Книги — це ріки, що напувають всесвіт". Максим Грек розповів Івану про свою молодість, навчання в Італії і знайомство з видатним друкарем. Іван Федоров вирішив присвятити своє життя друкуванню книжок.
Друкарство - складна справа, і Іван Федоров багато працював. Він очолював "печатний дім", відкритий царем. У 1564 році Федоров представляє царю "Апостол" - першу друковану книгу. У часи опричини Федоров з помічником і сином втікає до Литви. Там вони починають друкувати книги, наприклад, там вийшло "Учительне євангеліє". Потім Федоров вирішує продовжувати справу свого життя у Львові. Іван Федоров - у Львові його звали Москвитін - з сином стають першими друкарями у місті. В 1574 році виходить перший друкований буквар для дітей.
Князь Костянтин Острозький за друкаря до себе. Федоров приймає пропозицію. Незабаром друкує повний текст Біблії. Потім Федоров повертається до Львова і знов працює там. Він хворіє і втрачає майно. 5 грудня 1583 року Іван Федоров помирає у злиднях. Його поховали у Львові написали і на могильній плиті: "Воскресіння із мертвих чекаю. Друкар книг, перед тим небачених. Іван Федорович, друкар Москвитін…"