Вкажіть рядок, у якому допущено помилку у поєднанні іменника з числівником:
а) п’ять з половиною кілограми;
б) три з половиною кілограми;
в) одна друга гектара;
г) першого вересня.
4.Вкажіть рядок, у якому допущено помилку у відмінюванні числівника:
а) п’ятдесяти;
б)шістдесяти;
в) шестистами;
г) сорока.
5.Вкажіть рядок, у якому всі числівники пишуться разом:
а)дев’яти/тисячний, сто/п’ятий, двадцяти/мільйонний;
б)двадцяти/п’яти/мільйонний, шести/сотий, восьми/тисячний;
в) двадцяти/мільйонний, сорок/дев’ятий, шести/мільйонний.
6. Займенник може заміняти:
а) іменник, дієслово, прикметник;
б) прикметник, числівник, дієслово;
в)іменник, прикметник, числівник;
7. Вкажіть рядок, у якому всі займенники присвійні:
а)мій, наш, її; б) весь, твій, інший; в) його, кого, нікого.
8. Займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки є відносними , коли вони:
а) вживаються для утворення питальних речень;
б) вживаються для зв’язку частин складного речення;
в) вказують на відношення до діючої особи.
9. Через дефіс пишуться такі займенники:
а) хто/сь, де/який, аби/чий, котрий/сь;
б) аби/що, де/кого, котрого/сь, що/сь;
в) казна/хто, будь/кого, що/небудь, хтозна/скільки;
г) аби/в/кого, де/в/кого, хтозна/до/якого, аби/з/ким;
10. Вкажіть рядок, у якому всі займенники написані правильно:
а) ні до кого, будь-який, абихто;
б) де-який, хтозна-скільки, будь у кого;
в) ніякий, ні за що, де-хто.
11. Встановіть відповідність між займенником і його розрядом:
1. Котрий? а) неозначений;
2. Інший. б) присвійний;
3. Щось. в) питальний;
4. Свій. г) особовий;
д) означальний.
По-перше, дуже приємно, коли, побачивши вас, хтось зрадіє і тепло всміхнеться.
По-друге, збираються в гостях різні люди, погомонять про те про се — усім користь: дізналися про новини, обго-ворили події, обмінялися відомостями — і всі стали трішки багатші, розумніші.
Але не кожний вміє бути справжнім і щедрим господарем. Бути хорошим господарем зовсім не просто. Розглянемо таку ситуацію. Дівчинка подарувала подружці найулюбленішу свою книжку. Та недбало подивилася, сказала: «Така у мене є» — і відклала вбік. Уявляєте, як було образливо дівчинці, який у неї був після цього настрій?
Немало клопотів приносить за особливо на день народження, вибір подарунка. Можна, звичайно, обмежитися букетом квітів, вони доречні у будь-якому випадку.
Головне в подарунку — це те, що ти повний доброзичливості, щирої симпатії, пошани до того, кому вручаєш його.
Вибирати подарунок потрібно так, щоб він відповідав смакам, потребам того, кому він призначається. Не несуть як подарунок предмети, що стосуються лікування. Не дарують того, що не потрібно тобі самому, старих речей, хіба тільки в тому випадку, якщо вони представляють антикварну цінність. Марки, значки, листівки, наклейки із зображенням машин, собак, коней, кішок — інша справа. Піднести колекціонеру те, що він збирає і що давно було предметом його гарячих мрій — значить доставити йому невимовну радість.
Цікавий подарунок із значенням, зрозумілим вам обом (але не образливим!). При цьому цінність, виражена в грошах, не має ніякого значення. Узагалі не прийнято дарувати дорогі подарунки. Той, хто одержав такий подарунок, відчуває себе ніяково, адже свого часу йому доведеться віддарювати тим же, а можливості є далеко не завжди і не у всіх.
Важче дарувати дорослим. У таких випадках особливо слід враховувати їхні індивідуальні запити. Власникові автомашини можна піднести брелок для ключа, сестрі, що недавно вийшла заміж,— що-небудь необхідне в домашньому господарстві: лопатку для торта, вишиту власноруч¬но серветку, чайничок для заварки чаю. У рідних, близьких можна запитати, що б вони хотіли одержати від тебе разом зі святковим поздоровленням.
Одним із найяскравіших показників культури людини, поряд з мовою, є поведінка за столом. Безумовно, ти знаєш, як тримати виделку або користуватися серветкою. Але дехто, знаючи напам'ять усі правила, забуває про них удома. Наприклад, мені знайома персона, яка не сідає за стіл без книжки. Важко уявити що-небудь більш неприємне для тих, хто сидить за столом, ніж людина, що вткнулася в книгу або газету. До речі, це шкідливо і для травлення. Вироблених людством за багато століть правил гігієни слід дотримуватися усюди.
І у нас, і в більшості зарубіжних країн найбільш поши¬рені, наприклад, такі правила поведінки за столом.
Гості не сідають, поки господар або господиня не вкажуть їм місце за столом.
Не слід сідати дуже близько до столу або дуже далеко від нього, а також розставляти лікті й ставити їх на стіл.
Серветку не затикають за комір і не розкладають на грудях, її кладуть на коліна. Не прийнято серветкою витирати лице, можна тільки провести нею по губах. Пообідавши і скориставшись серветкою, її не складають, а недбало кладуть на стіл.
Триматися за столом потрібно по можливості прямо, не згинатися над ним. Не слід пнутися через тарілку іншого, повертатися спиною до одного сусіда, щоб поговорити з іншим.
Суп не їдять з кінця ложки. Нею не їдять те, що можна їсти виделкою. Причому на виделку беруть стільки, скільки може поміститися. Не слід їсти з ножа і підносити його до рота.
Хліб беруть рукою, ламають, а не відкушують від цілої скибки.
Виделку, ніж, ложку прагни не упускати, але коли упустив, не надай цьому значення, а спокійно попроси іншу. Чайну ложку, розмішавши цукор в склянці або чашці, кладуть на блюдці.
Не розмовляють з повним ротом і взагалі не наповнюють рот великою кількістю їжі. Не слід їсти дуже швидко. Господар не закінчує їсти страву першим, чекає, поки поїдять гості, особливо останню страву.
Не прийнято критикувати подані страви або пояснювати, що вони шкідливі тобі. Краще відмовитися без яких-небудь пояснень.
Склянка або келих не піднімають дуже високо.
Не слід випльовувати фруктові кісточки і подібне на стіл. Зазвичай вони за до ложечки кладуться на тарілку.
Трапляється, чогось не знаєш, не вмієш — подивися, як це роблять інші. Узагалі прагни залишатися за столом спокійним, не привертати до себе уваги різкими жестами, гучним сміхом, дуже жвавою бесідою. Це може дратувати інших.
Красою випещений світ,
Де задивлялася Рогніда
На вересневий переліт. Кружляють птиці над могилами,
Над рідним містом, над мостом,
Над почорнілим Володимиром
І над важким його хрестом. І, певне, може тільки тиша,
Що залишають журавлі,
Передавати, як гострішає
Любов до рідної землі. Мої жита уже докошені,
І пахне палена стерня,
І Золоті ворота осені
Коханій Київ відчиня. В Дніпрі вечірні небокраї,
І тіні сизої лози,
І тиша втомлена дрімає,
Мов чапля на одній нозі. А літаки гудуть над світом,
І вкотре душу обпекла
Можливість небо розбудити
Одним лиш помахом весла…