Я дуже люблю свою маму.За що?За те що вона,піклується про мене,якщо в мене щось не виходить вона мене підтримує,дає поради.Іноді вона мене сварить,але цим вона мене вчить на майбутнє.Вона дуже лагідна та турботлива матуся.Я як її дитина,іноді на неї ображаюся,але все одно я не можу так,щоб з нею не помиритися. Я вважаю,що вона в мене найкраща мама у світі.Вона нас годує,мене виховує,вчить на моє майбутнє життя.Мама мене вранці розбудить,скаже на мене щось лагідне,потім я поїм,вдягнусь,а коли йду до школи вона мене поцілує у щічку,і мій настрій одразу стає кращим. За це я її і люблю.Не цурайтесь своєї матері,бо вона ваша найрідніша людина!
Українська мова-це моя найрідніша,найкоханіша мова.Нею розмовляють мої батьки,друзі,однокласники,рідні.Кожне її слово чарівне і неповторне, мов життєдайне джерело,що дає наснагу іншим жити далі.Але є слова,що наскрізь пронизані жалем,болем,образою.Та все ж таки є й такі слова,що розтоплять будь-яке крижане серце,дозволять йому цвісти від радості.Я тебе люблю.Три слова.А скільки в них тепла і щастя!Адже так добре,коли нас не забувають,дають нам знати,що ми комусь потрібні.Дякую…Так прекрасно чути від людини слова вдячності,адже розумієш,що ти зробив добре діло-допоміг ближньому.Ти дуже гарна…Нам завжди приємно чути компліменти!Саме без цих слів я не можу уявити своєї мови-найкращої,наймилішої,найріднішої у світі.
