Напишемо текст-міркування на тему "Кого я вважаю своїм другом":
Дуже часто я задумуюсь над питанням справжньої дружби. Кого ж можна вважати своїм другом? Людину, перевірену часом та обставинами. Я вважаю, що друг - це особистість, яка ніколи не зрадить, не стане підводити через заздрощі, а навпаки підтримає словом або ділом. Не варто забувати віддавати другу те, що він дає: тепло, турботу, лагідність.
На щастя, у мене є гарний товариш. Його звати Петро. Я дружу з ним з раннього дитинства. Ми росли разом: вчились ходити, розмовляти, вперше падали, сварились та мирились. Але я впевнений, що на цю людину я можу покластись. Петро - друг, перевірений часом. Я неймовірно щасливий, що маю поряд із собою таку чарівну людину. Сподіваюсь, що я також хороший друг для Петра.
Називне речення:
- Сонце сходить (у ранковій порі).
Обоснование: В данном предложении подлежащим выступает существительное "сонце", оно не изменяется по числу и роду, так как оно неодушевленное.
Безособове речення:
- По дорозі цвіте квітка.
Обоснование: В данном предложении отсутствует подлежащее, оно неопределенное. Все действие совершается само по себе.
Неозначено-особове речення:
- В парку весело (дітей).
Обоснование: В данном предложении подлежащего нет, но оно выражено местоимением неопределенной формы "дітей". Сказуемое в данном случае имеет описание, так как сказуемое "весело" является прилагательным.
Узагальнено-особове речення:
- Всі хлопчики вчаться в школі.
Обоснование: В данном предложении подлежащим выступает неопределенное существительное "хлопчики", что указывает на узагальненность. Сказуемое является глаголом "вчаться", который указывает на действие.
Означено-особове речення:
- Дідусь купив грамофон.
Обоснование: В данном предложении подлежащим является определенное существительное "дідусь", что указывает на определенность. Сказуемое - глагол "купив" с указанием на действие.
Напишемо текст-міркування на тему "Кого я вважаю своїм другом":
Дуже часто я задумуюсь над питанням справжньої дружби. Кого ж можна вважати своїм другом? Людину, перевірену часом та обставинами. Я вважаю, що друг - це особистість, яка ніколи не зрадить, не стане підводити через заздрощі, а навпаки підтримає словом або ділом. Не варто забувати віддавати другу те, що він дає: тепло, турботу, лагідність.
На щастя, у мене є гарний товариш. Його звати Петро. Я дружу з ним з раннього дитинства. Ми росли разом: вчились ходити, розмовляти, вперше падали, сварились та мирились. Але я впевнений, що на цю людину я можу покластись. Петро - друг, перевірений часом. Я неймовірно щасливий, що маю поряд із собою таку чарівну людину. Сподіваюсь, що я також хороший друг для Петра.
- Сонце сходить (у ранковій порі).
Обоснование: В данном предложении подлежащим выступает существительное "сонце", оно не изменяется по числу и роду, так как оно неодушевленное.
Безособове речення:
- По дорозі цвіте квітка.
Обоснование: В данном предложении отсутствует подлежащее, оно неопределенное. Все действие совершается само по себе.
Неозначено-особове речення:
- В парку весело (дітей).
Обоснование: В данном предложении подлежащего нет, но оно выражено местоимением неопределенной формы "дітей". Сказуемое в данном случае имеет описание, так как сказуемое "весело" является прилагательным.
Узагальнено-особове речення:
- Всі хлопчики вчаться в школі.
Обоснование: В данном предложении подлежащим выступает неопределенное существительное "хлопчики", что указывает на узагальненность. Сказуемое является глаголом "вчаться", который указывает на действие.
Означено-особове речення:
- Дідусь купив грамофон.
Обоснование: В данном предложении подлежащим является определенное существительное "дідусь", что указывает на определенность. Сказуемое - глагол "купив" с указанием на действие.