СЛОВО… Перша частина складних слів, що відповідає слову сло́во у 1 знач., напр.: словови́верження, словопока́жчик і т. ін.
СЛО́ВО, а, с.
1. Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об’єктивного світу. Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже (Мирний, II, 1954, 130); Майор говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Проте всі чули кожне його слово (Гончар, III, 1959, 96); Коли надійшла його черга відповідати.., він зблід і довго не міг сказати першого слова(Тют., Вир, 1964, 55); Слово — важлива одиниця мовної комунікації. Воно є засобом як найточнішого логічного викладу думки, так і її естетичного оформлення (Сучасна укр. літ. м., V, 1973, 55); * Образно. Він [ліс] співа то грізно, то шовково, Як морська безсмертна глибина,— Не одно ж там розцвілося слово, Запалала пісня не одна (Рильський, III, 1961, 13); * У порівн. Мене ще й досі владно кличе моїх степів свята трава, така і рідна і пахуча, немов коханої слова (Сос., II, 1958, 368); // Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. [Бабуся:] Та вони [ворожбити] вже слово такеє знають. Туману пустили і здиміли (Л. Укр., II, 1951, 523).
Якщо замислитися, навіщо люди читають книги, то відповідь буде така – заради нових знань. Пізнавальні книжки, енциклопедії, підручники ми використовуємо для того, аби вивчати різні явища нашого світу, а художні твори дарують нам нові враження та можливість побачити та відчути світогляд інших людей. Якби не було книжок, у яких збережені наукові відкриття та практичні вміння багатьох сотень поколінь людей, то став би неможливим розвиток різних корисних технологій. Тих знань, що зараз ми отримуємо з дитинства, довелося би набувати протягом усього життя.
Завдяки книзі ми маємо можливість доторкнутися до розмаїття людського життя. Ми можемо прослідкувати свою історію, зробити висновки з минулих досягнень людства та його трагедій. Ми можемо ознайомитися з думками людей різних епох про важливі для нас явища та проблеми.
Звичайно, не кожна книга несе в собі істинні знання та погляди. Інколи написане в книгах на ділі призводить до жахливих наслідків. Наприклад, посилаючись на Біблію та інші священні тексти, у Середньовіччі безжально вбивали невинних жінок. Адольф Гітлер у свій час був автором книги «Моя боротьба», ідеї з якої в майбутньому привели до появи фашизму та страшної Другої світової війни. І все, що корисного з таких книг ми можемо отримати, це те, що не варто бездумно захоплюватися жодними ідеями, щоб приносити їм у жертву людські життя.
Та все ж таки книга – невід’ємна частина людської культури, справжнє джерело різноманітних знань. І лише від людей залежить, чи використовуватимуть вони їх на благо собі та оточуючим, чи навпаки.
СЛОВО… Перша частина складних слів, що відповідає слову сло́во у 1 знач., напр.: словови́верження, словопока́жчик і т. ін.
СЛО́ВО, а, с.
1. Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об’єктивного світу. Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже (Мирний, II, 1954, 130); Майор говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Проте всі чули кожне його слово (Гончар, III, 1959, 96); Коли надійшла його черга відповідати.., він зблід і довго не міг сказати першого слова(Тют., Вир, 1964, 55); Слово — важлива одиниця мовної комунікації. Воно є засобом як найточнішого логічного викладу думки, так і її естетичного оформлення (Сучасна укр. літ. м., V, 1973, 55); * Образно. Він [ліс] співа то грізно, то шовково, Як морська безсмертна глибина,— Не одно ж там розцвілося слово, Запалала пісня не одна (Рильський, III, 1961, 13); * У порівн. Мене ще й досі владно кличе моїх степів свята трава, така і рідна і пахуча, немов коханої слова (Сос., II, 1958, 368); // Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. [Бабуся:] Та вони [ворожбити] вже слово такеє знають. Туману пустили і здиміли (Л. Укр., II, 1951, 523).
Якщо замислитися, навіщо люди читають книги, то відповідь буде така – заради нових знань. Пізнавальні книжки, енциклопедії, підручники ми використовуємо для того, аби вивчати різні явища нашого світу, а художні твори дарують нам нові враження та можливість побачити та відчути світогляд інших людей. Якби не було книжок, у яких збережені наукові відкриття та практичні вміння багатьох сотень поколінь людей, то став би неможливим розвиток різних корисних технологій. Тих знань, що зараз ми отримуємо з дитинства, довелося би набувати протягом усього життя.
Завдяки книзі ми маємо можливість доторкнутися до розмаїття людського життя. Ми можемо прослідкувати свою історію, зробити висновки з минулих досягнень людства та його трагедій. Ми можемо ознайомитися з думками людей різних епох про важливі для нас явища та проблеми.
Звичайно, не кожна книга несе в собі істинні знання та погляди. Інколи написане в книгах на ділі призводить до жахливих наслідків. Наприклад, посилаючись на Біблію та інші священні тексти, у Середньовіччі безжально вбивали невинних жінок. Адольф Гітлер у свій час був автором книги «Моя боротьба», ідеї з якої в майбутньому привели до появи фашизму та страшної Другої світової війни. І все, що корисного з таких книг ми можемо отримати, це те, що не варто бездумно захоплюватися жодними ідеями, щоб приносити їм у жертву людські життя.
Та все ж таки книга – невід’ємна частина людської культури, справжнє джерело різноманітних знань. І лише від людей залежить, чи використовуватимуть вони їх на благо собі та оточуючим, чи навпаки.