Во смерти и жизни Випишіть спочатку складнопідрядні речення з підрядними означальними, а потім – із займенниково-означальними. Установіть засоби зв'язку в них.
1. Ще густіший морок виповняв глибокі чорториї, що збігали в долину по схилу прибережного узгір’я. 2. Я схопився з таким враженням, що в домі сталося нещастя. 3. Веселі води, що перед годиною були ще снігом, бігли додолу по рівчаках (3 тв. М. Коцюбинського). 4. Устане Чіпка рано, ще до сонця, набере хліба в торбу, візьме малахай, що дід дав завертати овець, та й іде в царину. 5. Спав він ту коротеньку літню нічку мертвим сном, яким тільки спить чоловік, виморений тяжкою роботою. 6. Вертаючись додому через тридцять літ, він думав застати Піски такими ж самими Пісками, якими кинув (3 тв. Панаса Мирного). 7. Осінній полудень сяяв квіткою сонця, що виринало й потопало в хмарах (Є. Гуцало). 8. На виїзді з села, під розлогою грушею-дичкою, що поцяткувала діл жовтими ліхтариками опалих плодів, стояв батько (Є. Гуцало). 9. У Грицька Чупринки чимало таких творів, які заворожують поетичним звукописом, мелодикою ритму, дзвінким переливом тонів (М. Жулинський). 10. На щастя людям Вигина підкову Веселка, що звиса через Дінець (М. Яременко). 11. Саме мова формує і зміцнює національний зв'язок, який слід визначити як ідеологічну категорію (М. Жулинський).
435. Складіть складнопідрядні речення з підрядними означальними, які пояснювали б у головній частині іменник-підмет, іменник-присудок, іменник-додаток, займенник-підмет, займенник-додаток, іменну час присудка.
Випишіть спочатку складнопідрядні речення з підрядними означальними, а потім – із займенниково-означальними. Установіть засоби зв'язку в них.
1. Ще густіший морок виповняв глибокі чорториї, що збігали в долину по схилу прибережного узгір’я. 2. Я схопився з таким враженням, що в домі сталося нещастя. 3. Веселі води, що перед годиною були ще снігом, бігли додолу по рівчаках (3 тв. М. Коцюбинського). 4. Устане Чіпка рано, ще до сонця, набере хліба в торбу, візьме малахай, що дід дав завертати овець, та й іде в царину. 5. Спав він ту коротеньку літню нічку мертвим сном, яким тільки спить чоловік, виморений тяжкою роботою. 6. Вертаючись додому через тридцять літ, він думав застати Піски такими ж самими Пісками, якими кинув (3 тв. Панаса Мирного). 7. Осінній полудень сяяв квіткою сонця, що виринало й потопало в хмарах (Є. Гуцало). 8. На виїзді з села, під розлогою грушею-дичкою, що поцяткувала діл жовтими ліхтариками опалих плодів, стояв батько (Є. Гуцало). 9. У Грицька Чупринки чимало таких творів, які заворожують поетичним звукописом, мелодикою ритму, дзвінким переливом тонів (М. Жулинський). 10. На щастя людям Вигина підкову Веселка, що звиса через Дінець (М. Яременко). 11. Саме мова формує і зміцнює національний зв'язок, який слід визначити як ідеологічну категорію (М. Жулинський).
435. Складіть складнопідрядні речення з підрядними означальними, які пояснювали б у головній частині іменник-підмет, іменник-присудок, іменник-додаток, займенник-підмет, займенник-додаток, іменну частину складеного присудка.
Чимало людей мають власні мрії. Я, наприклад, мрію стати медсестрою. Ця професія дуже складна, але благородна. Більшість вважає, що лише лікар є основою успішного лікування хворого. Але це не так. Медсестра опікується хворим не менше за лікаря. Саме вона робить уколи, бере кров, допомагає лікарю під час операції, доглядає за хворими після тяжких маніпуляцій.
Медсестра - вірна помічниця лікаря, без якої не зміг би функціонувати жоден заклад охорони здоров'я. Кажуть, що зріла та досвідчена медсестра знає навіть більше, ніж молодий лікар. Саме тому я мрію стати медсестрою. Для цього я прагну сумлінно навчатись, досконально вивчати хімію та біологію. Я сподіваюсь, що я зможу у недалекому майбутньому врятувати кілька життів і мої старання не будуть марними.
Це був суботній вечір, рік тому. Я повертався з річки. Підійшовши до дому, почув якийсь тихенький і жалібний голосок. Раптом біля своїх ніг побачив пухнасту грудочку. Я простяг до неї руку і тут же інстинктивно відсмикнув: грудочка надулась, широко відкрила рота й зашипіла. Це було дитинча якогось птаха. Чомусь воно не спурхнуло від моєї простягнутої руки. Мабуть, пташеня було поранене або хворе. Хоч би як там не було, я вирішив йому до тому що люблю тварин. Згодом, я дізнався, що то було дитинча ластівки. Воно, напевно, впало з гнізда і поранило своє крило. Мені було його так шкода, що я пташку взяв до себе додому. Мама не заперечувала, а навпаки, підтримала мене і до Я за ним слідкував день у день, доглядав, годував... А через два тижні нарешті він зміг стати на свої тонісінькі ніжки. На наступний день міг ходити. Так минуло декілька місяців і моє пташеня могло вилетіти у безмежне небо, у якому, надіюся, знайшло свою матір .Я не знаю, що було б з ластівкою, якби мене не було поруч з тваринкою у тому місці і в той час. Але я радий, що так трапилося і я зміг комусь до