1. Про українську історію часів Кия розповідають лише легенди. 2. А що нам відомо з історичних документів? 3. За писемними джерелами, першими в Києві княжили два мужні варяги — Аскольд і Дір. 4. За їхнього правління було встановлено справедливий для городян порядок, надійно захищено кордони від нападів сусідніх племен. 5. У Новгороді тоді правив войовничий князь Олег. 6. Він замислив підкорити собі якомога більше земель. 7. Подолати Аскольда і Діра, вступивши у відкритий бій, він не за- хотів, тому підступно їх убив. 8. Скільки таких сумних подій знає історія!
Можеш вибрати трошки з 1 а трошки з другого Нема нічого дорожчого, ніж рідна земля. Тільки тут є щастя. Більше ти не побачиш лагідну усмішку матусі, ніде не почуєш татове міцне слово, ніде не почуєш сміхом своїх друзів ніде . Тільки на своїй рідній землі, на своїй Батьківщині...
Дух непокори i свободи живе в серцi тiльки тiєï людини, яка усвiдомила себе сином рiдноï землi, рiдного краю. I це найсвятiше почування "живить надiю, певну вiру в iдеали"- поема Миколи Вороного "Євшан-зiлля".основа сюжету покладено легенду з лiтопису. Сина половецького хана князь Володимир узяв у полон маленьким хлопчиком. Зростала дитина у багатствi, маючи усе. безтурботне життя на чужинi поступово стирало у пам'ятi рiдних людей, степ, звичаï, i ханський син забув мову батькiв, почав "край чужий, чужi звичаï як за рiднi уважати".
Із чого починається самопізнання? Мабуть, із ставлення до самого себе. Оцінка себе залежить від виховання та від усвідомлення себе в цьому бурхливому світі. Ми всі отримуємо різне виховання. На жаль, роблячи перші кроки самоусвідомлення, ми починаємо порівнювати себе з іншими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Якщо ж є мудрі наставники поруч, то слід звернутися до них, аби мати можливість поспілкуватися з ними на цю тему. Хоча очевидним є те, що самоусвідомлення включає знання свого походження, мети в житті, сприйняття найближчих людей. Самоусвідомлення передбачає відповідь на питання: "Що я хочу і що я можу в цьому житті?" Критично, ніби збоку, подивитися на себе, — це теж момент самоусвідомлення, бо питання "Який я є?" — надзвичайно важливе, так само як "Що я можу? Які в мене здібності?" Настільки це важливо, що від цього буде залежати майбутній вибір життєвого шляху.
На мою думку, головним у пізнанні себе має бути щирість і правдивість, бо можна намагатися обдурити інших щодо гарної поведінки тощо, себе ж неможливо. Тому треба бути щирими насамперед перед собою, не треба вдавати себе кращим, ніж ти є насправді. Хочеш добре знати себе — слід уже зараз пробувати свої зусилля докладати до різних видів діяльності, а в школі таких можливостей безліч. Ясна річ, що це не тільки уроки, конкурси, олімпіади, це може бути щось своє, як зараз всі говорять, — це може бути "власний проект". Чому б не спробувати? Правильно народна мудрість зауважує: "Під лежачий камінь вода не тече". Тож треба себе випробовувати, не упускати жодної нагоди такої перевірки власних здібностей.
Якщо я унікальний, неповторний, то всі інші так само унікальні й неповторні, про це слід пам'ятати повсякчас. Самопізнання особистості спрямоване насамперед на себе, а вже потім на себе особисто серед інших людей: як вони ставляться до нас, як сприймають нас тощо. Самопізнання має певну завершеність у ставленні до довкілля та до людей, які нас оточують, а також базується на повазі людської гідності кожної людини, з ким доля спіткає звести, вимогливості насамперед до себе, до ншим людям.
Нема нічого дорожчого, ніж рідна земля. Тільки тут є щастя. Більше ти не побачиш лагідну усмішку матусі, ніде не почуєш татове міцне слово, ніде не почуєш сміхом своїх друзів ніде . Тільки на своїй рідній землі, на своїй Батьківщині...
Дух непокори i свободи живе в серцi тiльки тiєï людини, яка усвiдомила себе сином рiдноï землi, рiдного краю. I це найсвятiше почування "живить надiю, певну вiру в iдеали"- поема Миколи Вороного "Євшан-зiлля".основа сюжету покладено легенду з лiтопису. Сина половецького хана князь Володимир узяв у полон маленьким хлопчиком. Зростала дитина у багатствi, маючи усе. безтурботне життя на чужинi поступово стирало у пам'ятi рiдних людей, степ, звичаï, i ханський син забув мову батькiв, почав "край чужий, чужi звичаï як за рiднi уважати".
Объяснение:
Із чого починається самопізнання? Мабуть, із ставлення до самого себе. Оцінка себе залежить від виховання та від усвідомлення себе в цьому бурхливому світі. Ми всі отримуємо різне виховання. На жаль, роблячи перші кроки самоусвідомлення, ми починаємо порівнювати себе з іншими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Якщо ж є мудрі наставники поруч, то слід звернутися до них, аби мати можливість поспілкуватися з ними на цю тему. Хоча очевидним є те, що самоусвідомлення включає знання свого походження, мети в житті, сприйняття найближчих людей. Самоусвідомлення передбачає відповідь на питання: "Що я хочу і що я можу в цьому житті?" Критично, ніби збоку, подивитися на себе, — це теж момент самоусвідомлення, бо питання "Який я є?" — надзвичайно важливе, так само як "Що я можу? Які в мене здібності?" Настільки це важливо, що від цього буде залежати майбутній вибір життєвого шляху.
На мою думку, головним у пізнанні себе має бути щирість і правдивість, бо можна намагатися обдурити інших щодо гарної поведінки тощо, себе ж неможливо. Тому треба бути щирими насамперед перед собою, не треба вдавати себе кращим, ніж ти є насправді. Хочеш добре знати себе — слід уже зараз пробувати свої зусилля докладати до різних видів діяльності, а в школі таких можливостей безліч. Ясна річ, що це не тільки уроки, конкурси, олімпіади, це може бути щось своє, як зараз всі говорять, — це може бути "власний проект". Чому б не спробувати? Правильно народна мудрість зауважує: "Під лежачий камінь вода не тече". Тож треба себе випробовувати, не упускати жодної нагоди такої перевірки власних здібностей.
Якщо я унікальний, неповторний, то всі інші так само унікальні й неповторні, про це слід пам'ятати повсякчас. Самопізнання особистості спрямоване насамперед на себе, а вже потім на себе особисто серед інших людей: як вони ставляться до нас, як сприймають нас тощо. Самопізнання має певну завершеність у ставленні до довкілля та до людей, які нас оточують, а також базується на повазі людської гідності кожної людини, з ким доля спіткає звести, вимогливості насамперед до себе, до ншим людям.