Книги про минуле не втрачають актуальність і в наш час. Вони є неоціненним надбанням сьогоднішнього суспільства, тому що висвітлюють всі проблеми і розв"язки проблем минулого, так важливих для науки теперішнього.
Важливим є те, що деякі морально-етичні норми не втрачають свого значення протягом усіх поколінь і те, що люди часто наслідують характери, звичаї і традиції своїх пращурів. У сучасному світі залишилось багато тих переваг і недоліків людської сутності, що були притаманні людям у минулому. До теми протиріччя особистості, у своїх книжках, зверталося багато українських письменників, таких як Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Карпенко-Карий.
Отже, на мою думку, саме книги про минуле розкривають сутність сучасного.
В наш час дуже мало залишилось людей що читають книги. В цьому їхня помилка, адже в книгах багато чого розповідається. Багато книг написаний дуже давно розповідають сутність сучасного світу. таке відчуття неначе всі події які були колись знову відбуваються. В книгах ми можемо знайти все що нас цікавить, подивитися на сучасний світ іншими очима. Можливо, якби більше людей читали, то ми могли б не допустити повторення деяких подій. Але нажаль це не можливо, бо більшість навіть про це не задумується. Зараз люди просто існують і не задумуються що в кнмгах істинна сила.
Книги про минуле не втрачають актуальність і в наш час. Вони є неоціненним надбанням сьогоднішнього суспільства, тому що висвітлюють всі проблеми і розв"язки проблем минулого, так важливих для науки теперішнього.
Важливим є те, що деякі морально-етичні норми не втрачають свого значення протягом усіх поколінь і те, що люди часто наслідують характери, звичаї і традиції своїх пращурів. У сучасному світі залишилось багато тих переваг і недоліків людської сутності, що були притаманні людям у минулому. До теми протиріччя особистості, у своїх книжках, зверталося багато українських письменників, таких як Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Карпенко-Карий.
Отже, на мою думку, саме книги про минуле розкривають сутність сучасного.