Наше життя сповнене усіляких завдань, перешкод, які, іноді, нелегко подолати власноруч. Тому мати людину, яка підставить своє плече в скрутну годину, справді потрібно. Нас навчають допомагати з самого дитинства, адже доволі часто малеча робить це з більшою наполегливістю та завзятістю, аніж більш дорослі діти. Звичайно, я теж маю певні обов'язки і намагаюся допомагати своїм батькам.
По-перше, я завжди слідкую за порядком у власній кімнаті, а також маю наглядати за станом кімнати моєї молодшої сестри, щоб не турбувати мати. Також, я люблю готувати, а тому до поратися на кухні, або роблю сюрприз батькам, готуючи якийсь смачний десерт. Це найкращі емоції, коли відчуваєш, що твої рідні радіють, а також саме ти зробив так, щоб підняти їм настрій. Я не в змозі заробляти гроші, але намагаюся не завдавати шкоди батькам та взагалі не турбувати їх через дрібниці. Також я вважаю, що до може бути не тільки фізична, а й психологічна: я часто кажу своїм рідним, що вони справді близькі для мене люди, а також те, що без них я, наврядчи, змогла жити щасливо.
Отже, неважливо наскільки корисною чи об'ємною була твоя до Адже, поміркуйте самостійно, що головне відчуття людиною, котрій ти допомагаєш, підтримки та розуміння того, що в цьому світі існують люди на яких можна покластися. Я хочу бути тією самою людиною, на яку можна покластися ї бути впевненим, що вона тебе не підведе!
Я очень часто задумываюсь над тем, как найти свой путь в жизни. Достаточно нередко среди взрослых можно услышать фразу о том, что им надоела их работа, которая вообще не является мечтой их жизни. Что же нужно делать для того, чтобы труд стал приносить не только удовольствие, но и стала любимой деятельностью? Я считаю, что для этого надо набрать смелости и не бояться пробовать что-то новое. Не страшно менять хобби, как перчатки. Это и есть поиск своего пути жизни. Человек не узнает, что именно ей подходит, пока не попробует. Не страшно даже менять специальность в университете, если через полгода обучения ты понимаешь, что это - «не твое». Я считаю, что каждый человек должен найти себя. Конечно, это не легкий путь. Но заниматься тем, что приносит духовное вдохновение-действительно интересно.
Як я до батькам?
Наше життя сповнене усіляких завдань, перешкод, які, іноді, нелегко подолати власноруч. Тому мати людину, яка підставить своє плече в скрутну годину, справді потрібно. Нас навчають допомагати з самого дитинства, адже доволі часто малеча робить це з більшою наполегливістю та завзятістю, аніж більш дорослі діти. Звичайно, я теж маю певні обов'язки і намагаюся допомагати своїм батькам.
По-перше, я завжди слідкую за порядком у власній кімнаті, а також маю наглядати за станом кімнати моєї молодшої сестри, щоб не турбувати мати. Також, я люблю готувати, а тому до поратися на кухні, або роблю сюрприз батькам, готуючи якийсь смачний десерт. Це найкращі емоції, коли відчуваєш, що твої рідні радіють, а також саме ти зробив так, щоб підняти їм настрій. Я не в змозі заробляти гроші, але намагаюся не завдавати шкоди батькам та взагалі не турбувати їх через дрібниці. Також я вважаю, що до може бути не тільки фізична, а й психологічна: я часто кажу своїм рідним, що вони справді близькі для мене люди, а також те, що без них я, наврядчи, змогла жити щасливо.
Отже, неважливо наскільки корисною чи об'ємною була твоя до Адже, поміркуйте самостійно, що головне відчуття людиною, котрій ти допомагаєш, підтримки та розуміння того, що в цьому світі існують люди на яких можна покластися. Я хочу бути тією самою людиною, на яку можна покластися ї бути впевненим, що вона тебе не підведе!
Я очень часто задумываюсь над тем, как найти свой путь в жизни. Достаточно нередко среди взрослых можно услышать фразу о том, что им надоела их работа, которая вообще не является мечтой их жизни. Что же нужно делать для того, чтобы труд стал приносить не только удовольствие, но и стала любимой деятельностью? Я считаю, что для этого надо набрать смелости и не бояться пробовать что-то новое. Не страшно менять хобби, как перчатки. Это и есть поиск своего пути жизни. Человек не узнает, что именно ей подходит, пока не попробует. Не страшно даже менять специальность в университете, если через полгода обучения ты понимаешь, что это - «не твое». Я считаю, что каждый человек должен найти себя. Конечно, это не легкий путь. Но заниматься тем, что приносит духовное вдохновение-действительно интересно.