Щасливим мене роблять деталі: щира подяка незнайомих людей на вулиці після моєї незначної до маленькі перемоги рідних; банальна, але така приємна фраза «ти мені небайдужий»; весняне сонце, яке рідко радує нас своїм сяйвом в березні. Ловлю себе на думці, що такі, на перший погляд, незначні епізоди з життя й створюють той самий стан, коли відчуваєш себе «на сьомому небі». А ще – дуже гріють душу ті приємні моменти, що трапляються випадково і неочікувано.
Намагаюсь частіше дякувати рідним і близьким за те, що вони просто є. Для мене – це думки, сказані в голос, а вони можуть, бодай на мить, щиро посміхнутись. Важливо робити щасливішим не тільки себе, а й оточуючих, бо вони є також частиною нашої життя.
А для повної гармонії мені не вистачає спокою в країні, визначеності з майбутнім, постійного тепла коханої людини… Багато чого не вистачає, але це не заважає мені вважати себе щасливою людиною. Просто треба захотіти бути щасливим.
У сучасному світі ми все частіше зустрічаємося з людьми, чия поведінка змушує нас задуматися над тим, що вихованість стає рідкісною рисою.
На жаль, все частіше, їдучи в громадському транспорті, помічаємо, що більшість літніх людей і вагітних жінок змушені стояти, в той час як молодь сидить і робить вигляд, що не бачить цього. Все менше чоловіків подають руку жінкам, все рідше допомагають донести їм важкі сумки додому. Але я не хочу сказати, що якщо ти поступився місцем у транспорті бабусі, підніс пакети сусідки до її квартири, то можеш вважати себе вихованою людиною. Вихованість не проявляється в одноразових вчинках, вона проявляється у твоєму ставленні до оточуючих, у тому, як ти поводиш себе на людях. Адже не так важко подякувати касирові за те, що він продав тобі продукти. Не потрібно докладати великих зусиль, щоб вибачитися перед людиною, якій ти випадково наступив на ногу в транспорті. Звичайно, твоє «вибачте» чи «дякую» не змінить світ, не зробить тебе героєм, але ти зробиш приємне людям, і в них не залишиться негативних емоцій після спілкування з тобою, і я вважаю, що це дійсно важливо.
Особисто мені дуже приємно спілкуватися з вихованими людьми. Мені завжди хочеться і надалі контактувати з ними, адже вони справляють позитивне враження. Одного разу я познайомилася з хлопцем, і він одразу мені сподобався, був симпатичним, цікавим, з почуттям гумору і дуже добре ставився до мене. Але все частіше я стала помічати, що він грубить людям, не поважає старших і взагалі не має поняття, як потрібно поводити себе в громадських місцях. Мені стало соромно бути поруч із ним, я хотіла пояснити йому, що потрібно якось слідкувати за своєю поведінкою, але він відповів, що це маячня і що це зовсім не так важливо, як я вважаю. Тож я змушена була припинити спілкування з ним. Для себе я зробила висновок, що однією з найважливіших якостей людини є вихованість, адже хто захоче спілкуватися з людиною, яка не має поняття, як взагалі потрібно поводитись.
На мою думку, велике значення має виховання батьками. Саме вони повинні змалечку пояснювати своїй дитині, що таке суспільна мораль і як важливо дотримуватися норм поведінки у суспільстві. Обов’язок батьків — виростити особистість, яка знає, хто вона, і яка має власну гідність.
Крім того, велике значення мають книги. Коли ти читаєш їх, ти вчишся, як потрібно поводитись, що робити, щоб справити приємне враження на себе, і як стати гідним членом суспільства. Книги виховують і вчать людину жити так само, як і батьки. Тому дуже важливо мати певний багаж прочитаних книг, щоб бути вихованою і освіченою особистістю.
Тож можу зробити висновок, що вихованість ніколи не вийде з моди. Де б ти не був і коли б ти не жив, ти маєш пам’ятати, що бути вихованим — це стильно і красиво.
Щасливим мене роблять деталі: щира подяка незнайомих людей на вулиці після моєї незначної до маленькі перемоги рідних; банальна, але така приємна фраза «ти мені небайдужий»; весняне сонце, яке рідко радує нас своїм сяйвом в березні. Ловлю себе на думці, що такі, на перший погляд, незначні епізоди з життя й створюють той самий стан, коли відчуваєш себе «на сьомому небі». А ще – дуже гріють душу ті приємні моменти, що трапляються випадково і неочікувано.
Намагаюсь частіше дякувати рідним і близьким за те, що вони просто є. Для мене – це думки, сказані в голос, а вони можуть, бодай на мить, щиро посміхнутись. Важливо робити щасливішим не тільки себе, а й оточуючих, бо вони є також частиною нашої життя.
А для повної гармонії мені не вистачає спокою в країні, визначеності з майбутнім, постійного тепла коханої людини… Багато чого не вистачає, але це не заважає мені вважати себе щасливою людиною. Просто треба захотіти бути щасливим.
У сучасному світі ми все частіше зустрічаємося з людьми, чия поведінка змушує нас задуматися над тим, що вихованість стає рідкісною рисою.
На жаль, все частіше, їдучи в громадському транспорті, помічаємо, що більшість літніх людей і вагітних жінок змушені стояти, в той час як молодь сидить і робить вигляд, що не бачить цього. Все менше чоловіків подають руку жінкам, все рідше допомагають донести їм важкі сумки додому. Але я не хочу сказати, що якщо ти поступився місцем у транспорті бабусі, підніс пакети сусідки до її квартири, то можеш вважати себе вихованою людиною. Вихованість не проявляється в одноразових вчинках, вона проявляється у твоєму ставленні до оточуючих, у тому, як ти поводиш себе на людях. Адже не так важко подякувати касирові за те, що він продав тобі продукти. Не потрібно докладати великих зусиль, щоб вибачитися перед людиною, якій ти випадково наступив на ногу в транспорті. Звичайно, твоє «вибачте» чи «дякую» не змінить світ, не зробить тебе героєм, але ти зробиш приємне людям, і в них не залишиться негативних емоцій після спілкування з тобою, і я вважаю, що це дійсно важливо.
Особисто мені дуже приємно спілкуватися з вихованими людьми. Мені завжди хочеться і надалі контактувати з ними, адже вони справляють позитивне враження. Одного разу я познайомилася з хлопцем, і він одразу мені сподобався, був симпатичним, цікавим, з почуттям гумору і дуже добре ставився до мене. Але все частіше я стала помічати, що він грубить людям, не поважає старших і взагалі не має поняття, як потрібно поводити себе в громадських місцях. Мені стало соромно бути поруч із ним, я хотіла пояснити йому, що потрібно якось слідкувати за своєю поведінкою, але він відповів, що це маячня і що це зовсім не так важливо, як я вважаю. Тож я змушена була припинити спілкування з ним. Для себе я зробила висновок, що однією з найважливіших якостей людини є вихованість, адже хто захоче спілкуватися з людиною, яка не має поняття, як взагалі потрібно поводитись.
На мою думку, велике значення має виховання батьками. Саме вони повинні змалечку пояснювати своїй дитині, що таке суспільна мораль і як важливо дотримуватися норм поведінки у суспільстві. Обов’язок батьків — виростити особистість, яка знає, хто вона, і яка має власну гідність.
Крім того, велике значення мають книги. Коли ти читаєш їх, ти вчишся, як потрібно поводитись, що робити, щоб справити приємне враження на себе, і як стати гідним членом суспільства. Книги виховують і вчать людину жити так само, як і батьки. Тому дуже важливо мати певний багаж прочитаних книг, щоб бути вихованою і освіченою особистістю.
Тож можу зробити висновок, що вихованість ніколи не вийде з моди. Де б ти не був і коли б ти не жив, ти маєш пам’ятати, що бути вихованим — це стильно і красиво.