Вправа 1. Спишіть речення. Розставте пропущені розділові знаки, поясніть уживання їх. Побудуйте схеми речень( ів, 3 речення + 3 схеми).

1. Що сіялось те нині зеленіє а що цвіло те нині одцвіло. (М. Зеров) 2. Я знов пригадую весну свою хлоп’ячу що квітла у вітрах в донецькій далині і вчителя свого лице я бачу і п’є душа моя слова його ясні. 3. Коло хати що стояла в саду цвіли квіти а за хатою проти сінешніх дверей коло вишень поросла полином стара погребня з одкритою лядою звідки завжди пахло цвіллю. (О. Довженко) .

Вправа 2( )

Складіть багатокомпонентні речення із сурядним і підрядним зв’язком за поданими схемами.

1. […], і […], (який …).

2. […], (що …), а […], (щоб …).

3. (Коли …), […], але […], (бо …), (бо …).

4. І […], і […], і […], (оскільки…).​

Українські народні звичаї і традиції

Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них — світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.

Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.

Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.

Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні: колись Різдво припадало на свято зимового повороту сонця, вісника врожаю та щастя, про що й співається у колядках. У них переплелися мотиви хліборобські, військові, казково-фантастичні, весільні та біблійно-релігійні.

Обряди охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби-повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки

Сімейне життя традиційно супроводжувалось різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі визначали певні етапи життя та розвитку, а весілля являло собою справжню народну драму, до якої включались ігрові дії, танці, співи, музика. Народження дитини завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням "хата з дітьми — базар, а без них цвинтар". Вагітну жінку не можна було лаяти та ображати. їй слід було якомога довше приховувати вагітність, щоб ніхто не знав і не врік, щоб не тяжко було родити. Аби дитина була здоровою, до першої купелі лили свячену воду. Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам — дев'ясилу, щоб росли здоровими та дужими.

Новонароджену, а особливо хвору чи кволу дитину, треба було якнайшвидше охрестити. У церковному обряді хрещення на перший план виступають хрещені батьки, ролі яких надавали особливого значення. Вони шанувалися як близькі родичі і були для хрещеника другими батьками, бо мали за обов'язок опікуватися дитиною, брати участь у її вихованні, допомагати у скрутну хвилину. Хресні мали бути хрещеними та перебувати у церковному шлюбі.

Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.

Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти.

Досить довго на Україні побутував звичай побратимства (посе-стринства) — духовного споріднення та взаємодо Цей звичай сягає корінням чи не скіфських часів. Зазвичай браталися у присутності односельців. Побратимами найчастіше були люди одинокі. Цей обряд забезпечував до в скрутну годину і прирівнював побратимів до кровних родичів.

Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.

Люди фотографувалися і робили альбоми для родини. Але, як із часом появилися телефони і на них можна було робити селфі то люди почали менш звиртати уваги на те щоб робити родинні фото. Навіть змалечку дитині, купляють планшет або телефон. І вже в такому раньому віці починається ера селфі. Сімейна фотозйомка може зникнути через моду на селфі. Більшість молодих людей набагато частіше роблять селфі чи фото з друзями на вечірках, прогулянках, у школі, на роботі ніж знімки з батьками. Крім того, якщо переглянути акаунти друзів, знайомих, то знімки селфі частіше публікуються в соціальних мережах, ніж сімейні фотографії. Більшість моїх друзів зізналися, що не фотографувалися зі своєю сім'єю богато років. Також є дослідження що чим старшими стають молоді люди, тим менше вони фотографуються зі своїми батьками. А деяки заявили про те, що ніколи не опублікують сімейну фотографію в соцмережі, оскільки вважають її занадто недоречною чи вкрай особистою. Я вважаю, нажаль, що це сумна реальність - те, що одного разу літні сімейні фото стануть раритетом.

Объяснение: