Вправа 1. Записати речення, розкриваючи дужки. Розставити розділові знаки. Підкреслити відокремлені члени речення Старий зараз ніякої роботи (не) визнає окрім пасіки. На світі все знайдеш крім рідної мат(и,е)рі. Щоб ви знали ні (на) яку іншу птицю крім качок у Тихона (не) піднімалась рука. Омиті росами квітки ро(с,з)тулюють повіки.Стала набл(и,е)жатися година рушати в дорогу.На (К,к)иївських вулицях шумних каштани давно одцвіли. Він стояв на кормі з в(и,е)слом суворий і красивий і дивився (в)перед поверх нас. За вікном спить ніч в темне небо загорн(и,е)на зорями прихорошена. Осяяний сонцем перед нами ро(с,з)кривався зовсім новий світ. Покинута людьми на довгі дні дорога пом(е,и)рає в бур'яні. Досвітні огні п(е,и)реможні урочі прорізали темряву ночі. Чую звістку пророчу св(‘)яту і таємну. Сторож н(е,и)сучи сніданок стукнув дверима. Стаючи на обра(н,нн)ий гостинець ми знаємо хто шлях той торував. Усяка пташ(е,и)чка радіючи співала. Я йшов (не) поспішаючи. На кла(т,д)ці обнявшись стояли дві дівчини. Остап стояв вагаючись. (Не)зважаючи на погану погоду біля освітл(е,и)ного під(')їзду театру панувало пожвавлення. (На) краю села над самою дорогою ріс каштан що світився їжакуватими плодами. Я був молодий і здоровий і міг працювати (не) втомлюючись. Він мав дивну властивість – зникати при очах ставати (не)помітним.
если не знаете не пишите за это дадут бан
если знаете верный ответ то решить
Ще зовсім недавно сонечку було важко дотягнутися до землі, крізь волохаті, сіро-сині, неначе брудні, вологі хмари. Ще зовсім недавно біліли подвір'я сріблястим снігом. А сьогодні біліють своїм святковим вбранням вишеньки і яблуньки, грушки й сливки, неначе наречені. А красені-каштани у відповідь на сліпучо-білий, такий чистий цвіт "дівчат" викинули свої свічечки-пірамідки з жовто-червоною облямівкою. Та й берізка цієї весни майже не відстає від найновіших тенденцій моди: у неї цьогосезонна сукня із жовто-зеленого бісеру, що нагадує різної довжени сережки, які кокетливо звисають або гойдаються, коли їх, ніби ненавмисно, займає вітер-пустун. Черемха знову буяє цвітом і похощами, які ні з якими іншими не сплутаеш. Мабуть, то справжні французькі парфуми, які Весна привезла з самого Парижа. Лише старі дуби якось не зорієнтувалися, що цієї весни одягти. Їм, дідусям, ще не зрозуміло, чи то вже справжнє тепло, тому так довго і світять своїм кістяком у лісі. А яким килимом Весна вистелила землю: на зеленому тлі - то жовті цяточки кульбаби, то сині рясту або проліска, то темно-фіолетові курячої сліпоти. Все навкруги дихає свіжістю та молодістю весни.
Великдень
Великдень - найулюбленіше свято українців. До нього зазвичай малюють писанки, печуть паски. Після того як писанки разом з великодньою паскою освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим, друзям зі словами: "Христос Воскрес!" у відповідь кажуть: " Воістину Воскрес!" і щиро дякують, після чого тричі цілуються. Дарувати писанку означає бажати щастя, здоров'я, доброї вдачі. У цей день діти бішають по хатах, щоб першими привітати родичів з Великоднім святом та отримати писанки й ласощі.