Вправа 1. Запишіть речення, підкресліть дієприкметники, визначте їхні дієслівні й прикметникові ознаки. Укажіть, які синтаксичні функції виконують дієприкметники.
Часом темнішало від швидко літаючих хмар (Ю. Яновський). Ніхто не подолає у нас цієї сили, народженої в ділі, змужнілої в бою (М. Бажан). Мій перший
вірш написаний в окопі … (Л. Костенко). Світлиця була чиста, світла, простора; стіни були помальовані ясно-жовтою фарбою … (І. Нечуй-Левицький). В оживаючих деревах підіймалися нестримні весняні соки (О. Гончар).
Вправа 2. Із поданих речень випишіть дієприслівники, з’ясуйте їхні морфологічні ознаки й синтаксичну роль.
Дівчата зачіпали Миколу жартуючи, а він усе стояв похнюпившись. Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля в пасіку над вуликами. Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки… Микола з товаришами спав в лозах, готуючись в далеку дорогу. Микола, вкинувши в торбину шматок хліба на полудень, пішов на панський лан понад річкою. Ховаючи в скриню празникові одежу, мати знов почала мову про багатирку Варку (І. Нечуй-Левицький).
суспільство, яке нас оточує не завжди є добрим й порядним. але ми не можемо змінити оточуючий світ — ми можемо змінити лише себе й своє ставлення до цього світу. та для цього треба самому зрозуміти у якому світі ви хочете жити.дуже сумно визнавати, але деякого часу не всі можуть зрозуміти, чого вони насправді бажають від цього життя. особливо тяжко це дається підліткам. переважну кількість часу їм взагалі байдуже хто й що їх оточує, але це не заважає їм скаржитися на оточуючих та їх поведінку. але це ж не справедливо.що ж робити у такому випадку?
це набагато легше, чим ви можете вважати. треба вирішити у якому суспільстві ви бажаєте жити. яких людей ви бажаєте бачити коло себе протягом життя. які вчинки вважаєте гідним, а які навіюють вам жаху. це не така вже нездоланна справа, вам необхідно тільки поставитись до неї з усією серйозністю.
поставте собі питання: у якому я хочу жити суспільстві? що для мене є головним у цьому житті і чого я хочу від цього життя? іноді відповісти на ці питання може бути дуже складно, але ви не повинні зупинятися перед труднощами. николи не складайте руки.
якщо б мені колись поставили ці питання, я б без роздумів оголосив: суспільство, у якому переважає повага й розуміння — це суспільство, у якому я хочу жити. не має значення скільки людина робить помилок, важливо, щоб вона розуміла і визнавала ці помилки. та ще важливіше, щоб вона (людина) не засуджував за ці ж самі помилки інших людей.на мою думку, це є правильна точка зору і треба її поважати. у такому суспільстві я і хочу жити. бо кожна людина має право на помилку. важливо не намагатися не робити помилок, а вміти їх визнати й по змозі виправлят
я вважаю, що справедливим бути доволі тяжко. люди хочуть, щоб справедливо було щодо них. часто навіть не задумуючись, що самі чинять несправедливо. якщо ви зробили шкоду, а покарали іншого, є два варіанти: або вас загризе сумління, або хтось несправедливо віднесеться до вас. як бумеранг. у «золотому правилі моралі» про це розповідається. поступай з іншими так, як би хотів, щоб вони поступали з тобою.
щоб бути справедливим, треба бути розумним, хоч трішки. дурний і ненавмисне поділить 12 яблук між трьома людьми неправильно. наприклад, так: першому дасть 2, другому – 4, а третьому – 6.
тому будьте чесними, справедливими і хоч трішки розумними.