Вправа 1. Запишіть речення, виділяючи комами відокремлені члени речення.
Підкресліть усі члени речення.
1. Абсолютна більшість крім самого стрільця була тієї думки, що звір
злякавшись сховається (М. Тр.). 2. Скільки пам’ятала себе Олександра – це
була перша Меланка, коли на столі її лежали замість високих пшеничних
паляниць на опарі та вареників ячні пироги з немащеною картоплею (Л. Ян.).
3. Розвідники доповіли, що гітлерівці зірвали у Відні всі мости через Дунай
за винятком одного, замінованого (В. Логв.). 4. Як їй було вісім років, помер
батько, а на дванадцятому вона вже нікого не мала опріч хазяїв (М. Коц.).
5. Гордій глянув на хлопця, в його, як терен, чорні очі і замість посміхнутися
нахмурився. 6. Всі вони за винятком Орисі, яка закінчила школу два роки
тому, перейшли у дев’ятий клас. 7. Байда не почував себе тут приблудою і
крім добра нічого більше не бажав людям (Д. Б.). 8. Жилава, суха, маленька,
як гачок, вона вела всі господарські справи ніколи не втомлюючись ніколи не
хворіючи ні про кого опріч себе не забуваючи (О. Г.). 9. Вони постояли над
водою, напоїли коней і пересвідчившись що на переправі крім них нікого не
видно пустилися перебродити Дніпро (В. Мал.). 10. Дикі качки крім базару
водяться ще на лугових озерах та очеретах і тихих-тихих плесах на річках (О.
Вишн.).
Хлопці знітилися. Обом стало соромно. Вони швидко вийшли з хати.
- Що будемо робити, Антоне?
- Не знаю. Я б зараз під землю провалився від сорому...
Вони сіли під старою розлогою грушею, колись бабуся з її плодів варила таке смачне варення ...
- А кому ти продав ікону?
- Опанасовичу ... В нього магазин є з всякою старовиною...Але вже стільки часу минуло...Та й грошей нема.
- Треба шукати ікону! А гроші я знаю в кого можна позичити. Бабусі недовго ще з нами бути...
Хлопці встали і попрямували до дороги.
В крамниці, звичайно, ікони не було. Опанасович сказав, що продав її якійсь старій жінці. А хто вона така - він не знає. Сказав лише, що бачив її кілька разів на базарі - вона продавала сир, молоко, масло... Хлопці вхопилися за це і попрямували до місцевого ринку, хоч надії було мало. Роман вже встиг позичити гроші в свого друга, аби лиш бабусю відшукати... Хлопці йшли поміж торгових рядів і вдивлялися в селянські обличчя. Аж раптом Роман почув як його кличе Антон. Брат стояв біля старенької бабусі перед якою був розкладений її нехитрий товар: сир, молоко, масло. Хлопці з надією дивилися на бабусю...
- Діти, ви щось хочете купити? - запитала бабуся.
- Ні. - першим отямився Антон. - Це ви купили ікону в Опанасовича десь півроку тому?
- Так, я. А що таке?
Хлопці чесно розповіли про все, що трапилося...Бабуся дивилася на хлопців. Антон стояв блідий, йому було страшенно соромно, він хотів зірватися з місця і тікати, але не міг і поворухнутися...
- То ви хочете, щоб я її вам повернула?
- Продали, - вихопився Роман.
- У нас є гроші, навіть, більше, ніж ви за неї заплатили.
- Я ікон не продаю. - відмовила стара жінка.
В обох похололо на серці - "Не продасть!".
- Ми вас просимо, будь ласка! Скажіть свою ціну!
- Я ж сказала - я не продаю ікон. Я вам її віддам, але ви мені обоє рік допомагатимете влітку. Домовилися?
- Так - так! - зраділи обоє.
Троє вийшло з ринку і попрямували за місто.
Коли брати опинилися в хаті бабусі Ганни, то стали і завмерли на порозі. З усіх кутків на них дивилися Святі Обличчя. В кімнаті було до 50 ікон.
ответ:
гроші потрібні для комфортного життя. проте бувають речі, які неможливо купити. чого ж не можна придбати за гроші? родину, щастя, кохання, дружбу. можна бути дуже багатою, проте одинокою людиною.
звичайно, це не означає, що гроші зовсім непотрібні. завдяки їм ми купуємо харчі, оплачуємо лікування, вдягаємось. все це є необхідним для нашого життя. проте не треба надавати аж занадто великої сили грошам.
людина не може придбати друга. навіть якщо якийсь багатій і заплатить комусь за відверту розмову, це буде не щиро. я вважаю, що кожен з нас повинен розвивати найкращі людські якості, щоб не відштовхувати від себе людей, відчувати підтримку та вірність близької людини.
подробнее - на -
объяснение: