Вправа 1.

Завдання. Прочитайте. Відредагуйте речення і запишіть їх у зошит. Після вставних слів у дужках напишіть, до якої групи вони належать.

1.Я вибачаюсь, чи можна мені присісти тут?
2.Я, на щастя, значить, бачите, захворів, і тому пропустив уроки.
3.Ви, безсумнівно, власне кажучи, пробачте мої витівки.
4.Ви знаєте, напевне, це точно.
5.Я, грубо висловлюючись, ваш прихильник.
6.Це, безперечно, він?
7.Я не люблю у школі жодних предметів, наприклад, математику.
8.Уявіть собі, це не може бути ніколи, ні за яких обставин.

Вправа 2.

Завдання. Прочитайте і спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть звертання. Визначте (надпишіть зверху), якою частиною мови вони виражен донечко тобі за суниці і за те, що прийшла до нас.
2.Ні не бійся Тоню то була система парашута така.
3.Ще краще було б пане Лесю під спів колядок сісти в темному куточку або грітися біля вогню в грубці і слухати казку таку тиху лагідну.
4.Слухай Кроте як воно в нас так вийшло що за всю мандрівку ти ні разу не розсердився?
5.Приїжджай Михайлику і книжку гарну привозь.
6.Діду чому дятел шишки їсть а щука пліточок?
7.Ех Тамарочко це не вдома на м’якій перині!

Людина – це створіння, яке дуже часто любить мріяти. Мабуть, кожна людина, ще у дитинстві, мріяла ким вона хоче стати: космонавтом, вчителем, лікарем… З часом її мрії змінювалися, тому що змінювалась вона сама і світ навколо неї. Мрії, як і кохання, надихають нас на подвиги, на рішучі дії. Людина, яка одержима мрією, забуває про реальність, створює свій маленький світ, який вбільшості випадків, не відображає той, в якому вона живе. Кожен з нас повинен мати мрію як ціль досягнення своїх планів. «Мрія - це відображення душі людини.» Але не варто зациклюватись лише на мріях, потрібно пам’ятати про те, що ми уже маємо сьогодні. Трапляються такі люди, які заради здійснення своїх бажань готові піти на все, навіть, на злочин. Хіба може бути щасливою та людина, яка не цінує того, що в неї є?  «Починаєш цінувати - коли втратиш», - це справді так. Коли у нас усе є – ми навіть не уявляємо і не допускаємо в думках, що буде, коли в нас це віднімуть. Часто ми не поважаємо і не шануємо батьків, коли вони поруч, а коли їх не стає, тоді починаємо розуміти свої помилки, але уже пізно… Щоб бути щасливою і доброю людиною – потрібно цінувати те, що маєш і не жити лише у мріях. 

   Я дуже люблю різні фантастичні історії, пригоди. Мені також подобається малювати.
     Якби я мала чарівний пензлик, тоді теж могла б зробити те, що забажала.Я б частину намалювала собі, а решту – рідним та друзям. На першій картині була б вічність, бо так хочеться і через багато років пригорнутись до мами і тата. На другій – я б намалювала крила, щоб люди могли літати. Недарма кажуть: “Людина не літає , а крила має”. Третій малюнок був би про здоров’я. Бо, мабуть, ніхто не хоче, щоб його щось боліло. І малювала ще б багато інших картин, щоб ожили і були радістю для всіх.
     Думаю , що моє натхнення до малювання ніколи не зникне. І я ще довго і довго малюватиму.