Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе. Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина. Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя. У моєму розумінні, бути людиною - це значить виховати в собі високі моральні якості. Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових - це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах. Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І саме від неї залежить, якою буде людина. Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки - це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають. Я гадаю, що справжня людина - це хороший друг, здатний прийти на до визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість. Хороша людина створить хорошу сім’ю і буде прикладом для своїх дітей. І, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. А я вважаю, що бути людиною - це значить бути хорошою людиною. Не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім’ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей. Людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу. Я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. Але в житті буває навпаки: на роботі - передовий виробничник, а вдома - деспот, який тероризує всю сім’ю; у школі - сумлінний учень, а вдома - ледар, який ложки за собою не помиє. А ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. Ця риса і у великому, і у малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям «бути людиною». Я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. Мене надихає вислів А. П. Чехова: «У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли…»
я маю багато друзів та приятелів. але сергій серед них є найкращим другом. ми живемо з ним в одному дворі та навчаємося в одному класі. на жаль, за однією партою ми з сергієм не сидимо. вчителі не дозволяють нам цього, щоб ми не не відволікали один одного на уроках.
у мого друга темне волосся, сірі очі. він дещо нижчий від мене зростом та худіший, хоча ми з ним однолітки. проте сергій має міцні руки та, взагалі, не скаржиться на силу та на спортивну форму.
ми дружимо з сергійком вже чотири роки. разом ми граємо у футбол та баскетбол. їздимо на велосипедах на річку та навіть там. також мій друг приходить до мене грати в комп'ютерні ігри, тому що у нього вдома комп'ютера немає. тут наши смаки різняться. сергій любить грати у віртуальні гонки, а мені до вподоби ігри-мандрівки. але це не стає на заваді нашій дружбі.
сергій добрий та веселий хлопець, жвавий та бадьорий. він будь-коли може поліпшити оточуючим його людям настрій своєю посмішкою чи жартами. мій друг також любить розповідати анекдоти та смішні історії.
сергій залишається добрим другом не лише в іграх, але й у біді. через це твір про справжнього друга я вирішив написати саме про сергія, а не про когось іншого. адже саме цей хлопець завжди є мені, і не тільки тоді, коли я прошу. часто сергійко сам бачить, що я сам не можу впоратися з чимось. тоді він сам спішить або дати корисну пораду.
я маю багато друзів та приятелів. але сергій серед них є найкращим другом. ми живемо з ним в одному дворі та навчаємося в одному класі. на жаль, за однією партою ми з сергієм не сидимо. вчителі не дозволяють нам цього, щоб ми не не відволікали один одного на уроках.
у мого друга темне волосся, сірі очі. він дещо нижчий від мене зростом та худіший, хоча ми з ним однолітки. проте сергій має міцні руки та, взагалі, не скаржиться на силу та на спортивну форму.
ми дружимо з сергійком вже чотири роки. разом ми граємо у футбол та баскетбол. їздимо на велосипедах на річку та навіть там. також мій друг приходить до мене грати в комп'ютерні ігри, тому що у нього вдома комп'ютера немає. тут наши смаки різняться. сергій любить грати у віртуальні гонки, а мені до вподоби ігри-мандрівки. але це не стає на заваді нашій дружбі.
сергій добрий та веселий хлопець, жвавий та бадьорий. він будь-коли може поліпшити оточуючим його людям настрій своєю посмішкою чи жартами. мій друг також любить розповідати анекдоти та смішні історії.
сергій залишається добрим другом не лише в іграх, але й у біді. через це твір про справжнього друга я вирішив написати саме про сергія, а не про когось іншого. адже саме цей хлопець завжди є мені, і не тільки тоді, коли я прошу. часто сергійко сам бачить, що я сам не можу впоратися з чимось. тоді він сам спішить або дати корисну пораду.