Вправа 2 Перетворіть двоскладні речення в односкладні ,вкажіть їх вид
1.Ти бережи честь змолоду.
2.У синіх відрах листя лопушине.
3. Щозміни вони виконують норму на сто відсотків.
4. Я йду поміж люди.
5. Хоч ти вовком вий!
6. Навколо океан чистоти й сяйва!
7. Вони все обговорили.
8. Звивається змією вузенька вуличка .
9. Ви лупайте цю скалу!
10. Вони нарешті ремонтують міст.
Вправа 3
Напишіть односкладними реченнями твір-мініатюру на тему: " "Я - ліцеїст!" ( 10 речень).

Але на наступну ніч ліхтарик то горів, то не горів та в наступну мить він погас. Світлячок був без світла і почав сильно боятися тепер листочки на дерев’ях і самі дерев‘я нагадувати якихось монстрів , а інші мешканці ліса теж лякали його. Від переляку він побіг шукати місце де можна сховатись та бути в безпеці. Він біг-біг тек як міг, але упав і покотився. Але через хвилину Врізався в щось дуже м’яке та велике. Та світлячок так втомився що заснув на місці. Він прокинувся. То побачив що спав на медведі. Та Відмець побачитьлічка запитав «що ти тут робиш?» світлячок відповів «вибач що тривожу тебе,але вночі мені було дуже страшно я побіг та впав прямо до тебе та й заснув. Я буду дуже радий якщо ти візьмеш мене зараз себе другом». « Добре від сьогодні ти мій друг, я буду допомагати тобі»сказав ведмідь. «Дуже дякую» відповів світлячок. Отак пригоди нашого маленького світлячка перетворилися в справжню довгу дружбу!

Я очень старалась. Я надеюсь

Даринка була жвавою, веселою і розумною дівчинкою. Вона дуже любила природу. Та це і не дивно. Адже жила дівчинка в лісі. Вона була дочкою лісника.

Друзями Даринки були дерева і квіти, білочки та зайчики, маленькі козуленята, яких тато забирав додому, бо лихі люди вбивали їх матусь – козуль. Дівчинка доглядала за звірятами, годувала птахів, лікувала дерева та кущі. Всі любили дитину і тому вона ніколи не помічала своєї вади: у дівчинки на щоці була велика червона пляма, яка спотворювала її обличчя.

Якось до лісу завітали діти. Вони бігали, кричали, гралися. Недалеко допомагала таткові Даринка заготовляти сіно для козуль та оленів. Вона вибігла до дітей. Всі зупинилися, уважно подивилися на дівчинку і почали знайомитися. Тільки Мишко не подав дівчинці руку. Він сказав:

- Ти дуже потворна, повертайся до свого лісу. Ми не будемо з тобою гратися.

Даринка не зрозуміла, чому її так назвали, адже ніхто ніколи не говорив їй про її ваду. Вона повернулася і пішла, відчуваючи, що не всі їй тут раді.

Діти подивилися на Мишка з осудом, а Галинка сказала:

Для чого ти так зробив? Навіщо образив дівчинку?Я ж сказав правду! – здивувався Мишко.Правда деколи буває гіршою за кривду. Подумай про це - відповіла Галинка і побігла вслід за Даринкою.