Вправа 2. Поясніть, як досягається зв'язність тексту. Які види зв'язності наявні в тексті? Які мовні засоби зв'язку використовуються? Поясніть, яку роль відіграють фонові знання у сприйнятті цього тексту.
Несила було охопити красу й велич Шевченкового бунтарського слова, вичерпати розсипища його сяйливих дум. «Неначе той Дніпро широкий, слова його лились, текли». Його поезію можна читати і з трибун міжнародних форумів, і наодинці з найдорожчою людиною. «По якому правдивому, святому закону і землею, всім даною, і сердешним людом торгуєте?»
Шевченко, як майже всі генії, не мав легкого життя. Страждав разом зі своїм поневоленим народом. Та велич не в стражданнях, а в перемозі над ними. Шевченко належить до тих, хто переміг. «Караюсь, мучусь, але не каюсь!» Правда вела його, світила йому, сяяла. Доступний і приступний кожному, хто прочитає бодай рядок його поезії, Шевченко водночас – поет неймовірної мистецької досконалості. Провінціальної обмеженості, отих глухих задушливих бур'янів немає й сліду в його поезіях. Лірична сила його генія – неперевершена. Сила уяви – небачена. Чуття слова – приголомшливе. Природність і невимушеність стилю – дивовижна гранично прекрасна. Ось відкрилася Тарасові найвища таємниця поєднаної з найбільшими глибинами, і вмерла разом з ним, але водночас далі живе в його поезіях, які далі чарують тебе своєю відкривалістю навіть тоді й там, де героїзм намагаються замінити комфортом, силу духу – монотонністю загальної освіченості, революційні прагнення – буденним дбанням про підвищення продуктивності праці, шукання істини – безсилим борюканням з примарами нез'ясованих міжнародних конфліктів (П.Загребельний).
Якостей, які повинен мати справжній друг, дуже багато, але передусім він має бути дійсно справжнім, а не підробним.
Справжній друг той, який прийде на до завжди. Народна мудрість свідчить: «Не май ста рублів, а май сто друзів».
Отже, бабуся господарює на кухні. Тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. Для неї головне — спекти смачні пиріжки. Очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. Обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. А руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити.