Вправа 2. Прочитайте і спишіть, розкриваючи дужки. Виділіть у кожному складному реченні його частини, вкажіть їх кількість. Визначте характер зв’язку між ними ( сурядний, підрядний, безсполучниковий).
1.Пішов би так собі повештатись по надвір’ю, так хуга ж така курить, що й світу божого (не)видно.
2. Так от в ту святу суботу, скоро задніло, і я з матір’ю на берег – подивитися, як ту волю везтимуть.
3. До міста було ще далеко, коні підбилися, а попереду лежали піски; їхати потомленими кіньми проти ночі було (не)зручно.
4. Води нагнало таку (силу)силенну, що всю греблю поняла вода і міст на річці знесло.на човнах переправлялися через річку.
5. Я ладен був тікати до світлиці, аби (не)бачити того муру молочно хмарного, але ось на сході обрій зайнявся рожевим полум’ям. (З творів О. Кониського.)
Вправа 3. Підкреслити граматичні основи речень, що входять у складні; сполучні елементи підкреслити хвилястою лінією. Визначити тип кожного складного речення. Зробити синтаксичний розбір 3-го і 6-го речень.
1. Буває, в неволі іноді згадаю своє стародавнє, шукаю, шукаю, щоб чим похвалитись, що й я таки жив, що я й таки Бога колись-то хвалив!
2. Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені.
3. Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови.
4. Давно те минуло, як тими шляхами, де йшли гайдамаки, малими ногами ходив я та плакав, та людей шукав, щоб добру навчили.
5. Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами над ставами верби зеленіють.
6. Поглянув я на ягнята – не мої ягнята. Обернувся я на хати — нема в мене хати.
7. Холоне серце, як згадаю, що не в Україні поховають, що не в Україні буду жить.
8. Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села!
9. Уже прокликали до паю, а я собі у бур'яні молюся богу.
10. Тече вода в синє море та не витікає; шука козак свою долю, а долі немає.
11. Посіяли гайдамаки в Україні жито, та не вони його жали.
12. Ярема гнувся, бо не знав, не знав, сіромаха, що виросли крила, що неба достане, коли полетить.
13. І потечуть веселі ріки, а озера кругом гаями поростуть, веселим птаством оживуть.
14. Їй Ярема розказував, як жить вони будуть укупочці, як золото і волю добуде, як виріжуть гайдамаки ляхів в Україні, як буде панувати, коли не загине.
15. І досі сниться: під горою, між вербами та над водою біленька хаточка стоїть.
16. Я не знаю, чи єсть у бога люте зло, щоб у тій хаті не жило?
17. Та на своїм веселім полі свою-таки пшеницю жнуть, а діточки обід несуть можно не все задания.
Відповідь:
- Привіт
-Привіт. Чого ти такий сумний?
-Набридла зима. Холодно та сумно.
- А я обожнюю зиму. Особливо Новорічні та Різдвяні свята, мені здається ,що саме на ці свята може статися справжнє диво. У період цих свят навіть у повітрі відчувається подих чогось дивовижного.Також мені дуже подобається з друзями кататися на санчатах . гратися в сніжки і ліпити сніговика. Кожна пора року по своєму чудова , але найбільш дивовижна та чудова - це зима .
- Так я з тобою згоден, кожна пора року прекрасна.
Пояснення:
людина та природа- це дві невід'ємні частини світу. Людина в природи повинна навчитися краси кохонню тому що ми навінь не помічаємо природню красу людини коли він щось відчуваєть.Людина- це жорстока колючка у природи, хоча не всі можуть буди колучками деякі можуть буди великими квітка та дарувати красу. Людина дуже погано іноді ставиться до природи.А скажіть природа так до нас ставиться? Ні! вона нам дарує красу, а ми що їй вбиваємо коли нам тго забажається! природа нас вчить бути добрими та кохати одне одного.