( Вправа 2.
Визначне стильову належність наведених уривків, назвіть підстилі, обґрунтуйте свій вибір.
А) Від початку розвитку проблемного навчання його пов'язували з поняттям «проблема». Проблема – складне теоретичне і практичне питання, яке вимагає вивчення, вирішення. Наукові проблеми і навчальні проблеми – поняття не тотожні. Наукові проблеми вирішуються шляхом набуття нових знань, а навчальні проблеми вимагають для свого вирішення знань, умінь і навичок, відомих науці, але невідомих учневі. У цій схемі проблема розуміється як звичайне завдання, для вирішення якого необхідно додати знань та вмінь.
Постановку проблеми стали називати створенням проблемної ситуації. М. І. Махмутов проблемну ситуацію розуміє як «психічний стан інтелектуального ускладнення, яке виникає в людини тоді, коли вона в об'єктивній ситуації (у ситуації завдання) не може пояснити той або той факт за до наявних знань, виконати відому дію знайомими і мусить знайти новий іб дії» [23]. У цьому разі проблема виникає тоді, коли задається питання «чому?» Відсутність відповіді на нього і є проблемною ситуацією. Але відповідь можна не одержати не тільки тому, що є проблема. Це може спричинитися й браком необхідних знань в учня. Але це вже не наукова і діалектична проблема, а суто суб'єктивна.
Як видно з викладеного, у цьому разі не враховані всі діалектичні закономірності пізнання для вирішення наукової проблеми, а точніше, для її виникнення на початковому етапі необхідна наявність суперечностей. Саме вони спричиняють виникнення проблеми, а надалі пошук шляхів її вирішення.
Б) Вивчаючи математику, ви з багатьма поняттями ознайомилися за до означень. Так, із курсу планіметрії вам добре відомі означення чотирикутника, трапеції, кола тощо. Означення будь-якого поняття основане на інших поняттях, зміст яких вам уже відомий. Наприклад, розглянемо означення трапеції: «Трапецією називають чотирикутник, у якого дві сторони паралельні, а дві інші не паралельні». Бачимо, що означення трапеції ґрунтується на таких уже введених поняттях, як чотирикутник, сторона чотирикутника, паралельні та непаралельні сторони тощо. Отже, означення вводять за принципом «нове основане на старому». Тоді зрозуміло, що мають існувати первинні поняття, яким означень не дають. Їх називають основними поняттями. У курсі планіметрії, який ви вивчили, означення не давали таким фігурам, як точка й пряма. У стереометрії, крім них, до основних понять віднесемо ще одну фігуру – площину. Наочне уявлення про площину дають поверхня водойми в безвітряну погоду, поверхня дзеркала, поверхня полірованого стола, подумки продовжені в усіх напрямах. Використовуючи поняття площини, можна вважати, що в планіметрії ми розглядали тільки одну площину, і всі фігури, які вивчалися, належали цій площині. У стереометрії ж розглядають безліч площин, розміщених у просторі.
В) ЗМІЄЇД – хижий птах родини яструбових. Один з 4 видів роду; єдиний вид роду в фауні України.
В Україні у більшості областей рідкісний, подекуди дуже рідкісний вид. Найбільше гнізд (4 на 100 км2) зареєстровано у долині річки Льви (басейн Прип'яті, Рівненська область) та у лісах Мошногірського кряжа (Черкаська область).
Для нас неймовірна вдача мати можливість ігати змієїда у його природньому середовищі на Осокорківських луках .
Змієїд обережний птах і живе приховано. Гніздиться в лісовій зоні, включаючи лісову смугу гір. Обирає старі високостовбурні ліси поблизу галявин, вирубок та боліт.
Живиться переважно вужами, гадюками, деякими іншими зміями, ящірками та жабами. Режим дня змієїда залежить від життя плазунів і тому відрізняється від добової активності інших хижих птахів. На полювання він відправляється пізніше, коли на зігрітих сонцем місцях з'являться змії, та й закінчує раніше за інших хижаків. «Робочий день» змієїда (8 – 9 годин) майже вдвічі коротший, ніж у більшості денних хижих птахів (16 – 17 годин). Полює зазвичай один. Помітивши здобич, змієїд на деякий момент зупиняється у повітрі, розпустивши хвіст і тріпочучи крилами, а потім з напівскладеними крилами і витягнутими вперед лапами швидко знижується й кидається на здобич. Спійману тварину несе в лапах і з'їдає її десь поблизу від місця полювання на будь-якому підвищенні.
Змієїд – перелітний птах. З'являється в кінці березня – на початку квітня. На зимівлю відлітає у вересні – на початку жовтня.
Пару створює раз і назавжди. Самки і самці однакового розміру і забарвлення. Та сама пара багато років повертається на стару гніздову ділянку і кілька років використовує те саме гніздо. Гнізда будує на деревах на висоті 10 – 23 м.
Батьки виводять лише одне пташеня за сезон.
Загрози для птаха: знищення старих ділянок лісу; знищення біотопів полювання; браконьєрство.
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам'я.
(Дмитро Павличко) [це епіграф]
На мою думку, твоя мова, подарована тобі долею, — це те, що ти любиш і мусиш зберегти для своїх дітей як унікальний Божий дар, як те, стосовно чого відчуваєш синівський обов'язок.
Є чимало переконливих аргументів, якслушність цієї думки. По-перше, енергія ко\таеться добром чи злом до тієї людини,У народі про це кажуть: як гукнеш, так і відгук __ге, слово, як і зброя, може вразити людину, завдати їй навітьбільшого болю, аніж куля або гостра шабля. Щоправда, рани,заподіяні словом, не тілесні, а душевні, але гояться вони надтоповільно.Яскравим прикладом художнього осмислення дії слова-зброїє поезія Володимира Сосюри «Я знаю силу слова». Ліричний геройцього твору називає слово зброєю щастя: воно є квіткою влюбові й штиком у ненависті. Як бачи.мо, слово — особливазброя, здатна не лише вбивати.Прикладів із життя на підтвердження цих аргументів є сила-силенна. Серед них особливо вражає своєю лаконічною суворістюстаття Кримінального кодексу України «Доведення до самогубства», яка передбачає покарання для тих, хто своїми діями абословами спонукає іншу людину до суїциду.Отже, слово є дуже сильною зброєю, здатною впливати й натого, хто Гі має, і на того, на кого вона націлена. Тому треба вмілоповодитися зі словом, навчитися скеровувати його на добро, відповідатиза свої слова, завжди добре думати перед тим, як щоськазати.Чи потрібно перекладати всі зарубіжні фільми українською мовою?
На мою думку, потрібно. Якби зарубіжні фільми не перекладали, то, з одної сторони, ми би не дізналися про культури інших народів. Напевно, дізналися, але не в такій глубокій мірі. А чому? Тому що інші країни випускають мальовничі країнознавчі фільми, а без української озвучки ми б не зрозуміли ні слова. Ще б ми не поринули у цікавий світ пригод, але на данний момент озвучка нам це дозволяю. Я дуже вдячна, що у нас є така можливість