ЛЕГЕНДА ПРО ЛІЛІЮ Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями. Лилась кров, лились сльози. Старих людей рубали, молодих дівчат і хлопців забирали в полон і гнали в невідому країну. В одному селі ( а скільки таких сіл на широкій Україні ) росли і розквітали красиві вродою і станом чорноокі, працьовиті красуні. Ніжні, непорочні, як білий цвіт лілії. Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не йти в неволю, втопились в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з’явились білі пуп’янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згорище на місці села, і, наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, невідомі квіти розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. Здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світла. А ввечері, з запахом сонця, ховалися від чорної ночі. З того часу ці чудові ніжні квіти, яких прозвали ліліями, просипаються з сонцем і засипають з його заходом.
В кожної людини є мрія. Моя мрія потрапити до Львова. Львів це місто яке зачаровує з першого погляду. Кожна вулиця Львова переповнена ароматом кави, духом романтики та шоколаду. Кожен сантиметр цього міста приховує цікаві історії та легенди. Я хочу відвідати Національне свято шоколаду у Львівському палаці мистецтв. Протягом трьох днів Свята найкращі виробники шоколаду України представлять свою найсмачнішу продукцію. Крім того гість зможе спробувати оригінальні шоколадні напої, придбати сувеніри,дізнатися про шоколад те чого ще не чув. Ще хочу пройтися вулицями старого Львова. Коли буду ходити вулицями зможу побачити всю красу Лвова. Хотіла б відвідати Львівський театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, пам'ятники Т.Шевченку та Адаму Міцкевичу та багато інших відомих місць. Я багато знаю про Львів, це цікаве місто і тому хочу там побувати. Я знаю мрії збуваються!
Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями. Лилась кров, лились сльози. Старих людей рубали, молодих дівчат і хлопців забирали в полон і гнали в невідому країну.
В одному селі ( а скільки таких сіл на широкій Україні ) росли і розквітали красиві вродою і станом чорноокі, працьовиті красуні. Ніжні, непорочні, як білий цвіт лілії.
Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не йти в неволю, втопились в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з’явились білі пуп’янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згорище на місці села, і, наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, невідомі квіти розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. Здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світла. А ввечері, з запахом сонця, ховалися від чорної ночі. З того часу ці чудові ніжні квіти, яких прозвали ліліями, просипаються з сонцем і засипають з його заходом.
Львів це місто яке зачаровує з першого погляду. Кожна вулиця Львова переповнена ароматом кави, духом романтики та шоколаду. Кожен сантиметр цього міста приховує цікаві історії та легенди. Я хочу відвідати Національне свято шоколаду у Львівському палаці мистецтв.
Протягом трьох днів Свята найкращі виробники шоколаду України представлять свою найсмачнішу продукцію. Крім того гість зможе спробувати оригінальні шоколадні напої, придбати сувеніри,дізнатися про шоколад те чого ще не чув.
Ще хочу пройтися вулицями старого Львова. Коли буду ходити вулицями зможу побачити всю красу Лвова. Хотіла б відвідати Львівський театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, пам'ятники Т.Шевченку та Адаму Міцкевичу та багато інших відомих місць.
Я багато знаю про Львів, це цікаве місто і тому хочу там побувати.
Я знаю мрії збуваються!