ВПРАВА 219. Спишіть складносурядні речення. Вставте пропущені коми, тире і крапки з кошми. поясніть їх вживання. Обґрунтуйте, у яких випадках у складносурядному реченні кома не вживається. 1. Із-за лісу випливає місяць і оживають срібні вінки на Черемоші, озеречко і земля (М. Стельмах). 2. Ти зовсім мене не кохала а я був повинен забуть… (О. Олесь). 3. Над землею кружляли заметілі й лютувала війна (Ю. Збанацький). 4. Чернишеві хотілося швидше побачити війну проте він досі її ніде не знаходив (О. Гончар). 5. Раптом подвір’я здригнулося і грунт заходив під ногами (Ю. Смолич). 6. Чи то праця задавила молодую евлу чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила (Т. Шевченко). 7. То комин упаде в око тодим тріпоче в повітрі (М. Коцюбинський). 8. Враз поплавець затанцював зненацька і вся душ» напружилась рибацька, угадуючи таємниці дна (М. Рильський). 9. Світлу тишу лиш коники сюрчанням та синички, стрибаючи в гіллі, наладжували голос на осіннііі (М. Рильський). 10. Він будить печаль але печаль та світла й радісна і в душі теж незвичайна чистота, і щем, і чекання чогось (Ю. Мушкетик). 11. Я дивився на небо й небо затихає в коливанні (А. Малишко) 12. Встала весна чпрну землю сонну розбудила уквітчала її рястом барвінком укрняа і на полі жайворонок соловейко в гаї землю убрану весною зустрічають… (Т. Шевченко). ІЗ. Хай вітер знамена колише й співають в садах солов’ ї ! (В. Сосюра). 14. Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало (Г. Шевченко). 15. Остап із Соломією сіли під вербою але їм не говорилось (М. Коцюбинський).
р. трьохсот сорока
д. трьохстам сорока
з. триста сорок
о. трьомастами сорока
м. на трьохстах сорока
н. симсот симдесят дев,ять
р. симсот ( семисот) симдесяти( тьох) дев,яти( тьох)
д. семистам симдесяти( тьом) де,яти( т ьом)
з. симсот симдесят( тьох) дев,ятьох
о. семистами симдесятьма( тьома) дев,ятьма( тьома)
м. на семистах симдесяти( тьох) дев,яти ( тьох)
н. тисяча висимсот шистдесят два
р. тисячи восьмисот ШИС тдесяти( тьох) двоих
д. тисячи восьмистам ШИС тдесяти( тьом) двом
з. тисячу висимсот шистдесят( тьох) двох
о. тисячею восьмистами шистдесятьма( тьома) дома
м. на тисячи восьмистах ШИС тдесяти( тьох)двоих
н. симсот
р. семисот
д. семистам
з. симсот
о. семистами
м. на семистах
н. двисти п,ятдесят шисть
р. двохсот п,ятдесяти ( тьо х) шести ( шистьох)
д. двомстам п,ятдесяти( тьом) шести( шистьо м)
з. двисти п,ятдесят( тьох) шести( шистьох)
о. двомастами п,ятдесятьма( тьома) шистьма( шистьома)
м. на двохстах п,ятдесяти( тьох) шести( шистьох)
Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Це не річ, яку можна побачити чи помацати. Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.
Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує. У широкому розумінні країна – це велика родина, де всі живуть спільними радощами та проблемами. Тому ми відчуваємо свою причетність та відповідальність за все, що коїться у державі, тому нам не байдуже, як до нашої Батьківщини ставляться у світі. А патріотизм для мене – це не лише почуття, це дії, спрямовані на те, щоб рідній країні та нашому народові було добре жити.
Патріотизм виявляється у тому, що те, що робить людина, приносить благо її Батьківщині. Це й розумні політики, і талановиті вчені, і видатні митці та спортсмени, а також кожен з нас. Ми вчимося, працюємо, будуємо, винаходимо, творимо, прикрашаємо, перемагаємо. Досягаючи успіху в життя, ми тим самим створюємо успіх цілої країни. Оце й є патріотизм. Володимир Великий, Тарас Шевченко, Сергій Корольов, Василь Стус, Ганна Безсонова, Яна Кличко – кожен із них по-своєму виявив свої патріотичні почуття до нашої країни. І таких дуже багато!
Інша справа, що патріотизм – не завжди вдячне ставлення. Коли в країні процвітає безправ’я, соціальна несправедливість, політичний безлад, немає можливості для творчості, люди часто полишають Батьківщину та шукають щастя деінде. Хоч у душі в них любов до рідного краю залишається, вони вже мало що можуть зробити для її добробуту.
Тож, на мою думку, патріотичні почуття є в кожного з нас, і ми маємо прагнути зробити щось важливе для своєї Батьківщини. Проте такі прагнення мають цінуватися. Людина має відчувати, що потрібна своїй країні, тоді вона захоче й зможе посприяти її процвітанню.