Вправа 3. Перепишіть речення, підкресліть у них члени речення.
1. Хай тішать серце рідний степ, зелена стежка (П. Перебийніс).
2. А як я легко б полетів над рідною землею! (Олександр Олесь).
3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан).
4. Хіба не бачите, як небо голубіс? (Олександр Олесь).
5. То не вогнем палас кущ калини, то на вітрах душа моя горить (М.Гурець).
Весна – это то время года, которого все ждут, устав от зимы. Весну часто называют долгожданной. Первые признаки весны, бывает, проявляются еще зимой, в феврале: чуть посильнее посветит солнышко – и начинают таять сосульки, звенит веселая капель, напоминая о приближении весны. После этого еще могут ударить морозы, может пойти снег, но все понимают: весна вот-вот наступит, порадует своим теплом.
Вот и пришла весна. Солнце начинает появляться на небе все чаще, небо делается более ярким, густо-синим, вовсю тает снег и бегут ручьи. Земля еще холодная, слишком сырая и голая, а через остатки снега пробиваются самые первые цветы, которые так и называют: подснежники.
І.
1. Від шахт донецьких і до хвиль Дунаю співаєш ти, мій рідний краю.
2. Вже не вперше з Запорозької Січі прилітали на Україну орли-запорожці на поміч поневоленим братам.
3. Моя солдатська доля почалася далеко-далеко від рідних країв.
4. Гігантські мечі прожекторів метушливо сікли хмари.
5. Із воїнами йшов поет, незримий, проти фашистських танків і гармат.
6. За річкою, з-за далеких синіючих горбів, червоним велетенським м’ячем викочувалося сонце.
7. Птаство веселе примовкло.
8. Скільки краси в товаристві, в любові людини до людини!
II.
1. Природа – вічне джерело людської творчості, людського мислення.
2. Набираюсь сил од природи, од сільського повітря.
3. Сонце запалило зеленим вогнем кінський щавель.
4. Бліде сонце, показавшись на мить, висипало з-за хмар на землю своє останнє багатство.
5. Підкотила штанці дітвора, паперові пливуть кораблики до сусідського лиш двора.
6. Гули бджоли, щебетало птаство.
7. Студентське плем’я – молоде, задьористе, гаряче – штурмує фортеці знань.
8. Хвацький сержант Василь у танкістському комбінезоні, в ребристому шоломі стоїть біля танка і посміхається.