Вправа 3. Прочитай речення. Випиши займенники. Визнач їх рід, число,
відмінок.
1) Я з тої дивної країни, що має бозна-
скільки літ, країни сонця - України,
яка дивує й досі світ. (0. Довгий) 2)
Дехто в метушні і не помітив, що не та
пора і ми не ті. (Б. Олійник) 3) У
неділю на вигоні дівчата гуляли,
жартували | з парубками, деякі
співали... (Т. Шевченко) 4) Усяк до
чого-небудь вдався. (Л. Глібов) 5) Є
щось святе в словах «мій рідний
край». (Л. Забашта) 6) Це все було в
якійсь країні, але не знаю я, в якій.
(М. Рильський) 7) Ми весь час стоїмо
на грані невідомих шляхів майбутніх.
(0. Теліга) 8) Любим нашу рідну мову і
не зрадимо Її. (Г. Бідняк)
Відповідь:
Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами
1) По налитих дикою молодою силою ГРУДЯХ хлопця скочувалися крапельки води.Поширене означення стоїть ПЕРЕД означуваним словом і НЕ відокремлюється.
Пояснення:
Поширені означення стоять ПІСЛЯ означуваного слова і відокремлюються:
2) Усі ті довгі роки ти сидів на острові, віддалений від усіх, позбавлений усього. (+стосується особового займенника)
3) Похмурі думи, повиті журбою, летять понад бізліччю вбогих рабів.
4) І знову були яруги, глибше і ширше розриті дощовою водою.
Я, Ярослав Мудрий, долучився до створення бібліотеки на Русі в 1037 році. Книжна справа у цей час набула активного розвитку, тож я не міг залишитись осторонь. У Святій церкві, що у Києві, і була сторена перша бібліотека. Я не був далеким від письменництва, сам створив чимало книжок. Вони й стали основою бібліотеки. Згодом, згуртувавшись, ми діставали чимало книжок з-за кордону. Книгосховище ми разом із моїми помічниками оздобли сріблом та золотом. Бібліотека розвивалась та розширювалась. З плином часу в ній вже можна було нарахувати близько дев'ятисот книжок. Чимало томів загублено та втрачено. На жаль, сучасники не мають змоги познайомитись з усіма примірниками. Але пам'ятаймо, що бібліотеки - скарбниці мудрості. Шануймо їх!