Функціональні стилі - це різновиди мовлення, які використовуються в певних сферах комунікації або для досягнення певної мети. Вони відрізняються своєрідними особливостями та правилами використання мовних засобів. Назвемо два приклади текстів різних функціональних стилів та проаналізуємо їх за наведеними критеріями.
1) Текст функціонального стилю науково-популярного:
Визначення стилю: Науково-популярний стиль - це стиль мовлення, який використовується для пояснення складних наукових понять та ідей широкій аудиторії.
Сфера використання: Цей стиль найчастіше застосовується в наукових статтях, книгах для громадськості, документалах тощо.
Визначення підстилю: В науково-популярному стилі можуть існувати такі підстилі, як популярно-науковий і популярно-науково-художній.
Жанр: В цьому тексті стиль реалізується у форматі науково-популярної статті або книги.
Форма реалізації стилю: В основному це монолог, але може також бути використаний діалог.
Основні риси стилю:
- загальні: Науково-популярний стиль характеризується документальністю, точністю, лаконізмом і суворою регламентацією тексту. У текстах цього стилю, як правило, відсутня емоційність та образність.
- мовні: У цьому стилі можуть використовуватися фонетичні прийоми, такі як звукові повтори (алітерація, асонанс, анафора, епіфора) для підкреслення основної ідеї тексту.
- лексико-фразеологічні: Науково-популярний стиль може містити терміни, експресивно забарвлені слова, а також використовувати діалекти і жаргонізми для досягнення потрібного ефекту.
- граматичні: В цьому стилі можуть використовуватися складноскорочені слова, різні типи простих речень, а також ускладнені речення з метою точного формулювання ідей.
2) Текст функціонального стилю художнього:
Визначення стилю: Художній стиль - це стиль мовлення, який служить для вираження почуттів, емоцій та художніх образів.
Сфера використання: Художній стиль найчастіше застосовується в художній літературі, поезії, драматургії тощо.
Визначення підстилю: Художній стиль може мати підстилі, такі як ліричний, епічний або драматичний.
Жанр: В цьому тексті стиль реалізується у форматі поезії або прозового твору.
Форма реалізації стилю: Художній стиль в основному використовує форму монологу, але також може бути представлений діалогом або полілогом, якщо в ньому задіяно декілька персонажів.
Основні риси стилю:
- загальні: Художній стиль характеризується емоційністю, образністю, творчістю та свободою вираження. Існує свобода в побудові речень та використанні слів.
- мовні: У цьому стилі можуть використовуватися різні фонетичні прийоми, такі як алітерація, асонанс, анафора та епіфора, для створення особливої мелодичності та ритмічності тексту.
- лексико-фразеологічні: У художньому стилі можуть бути використані поетичні та експресивно забарвлені слова, а також вміщені діалекти, жаргонізми або специфічні фразеологізми для створення виразності та особливого настрою.
- граматичні: У художньому стилі можуть бути використані різні типи речень, додаткові засоби поетичної граматики (наприклад, рима, ритм), розмаїті синтаксичні конструкції та дзвінка мелодійність мови.
Таким чином, функціональний стиль має вигляд яскравого відображення своєї сфери використання та особливостей мовлення. Аналізуючи текст за наведеними критеріями, можна краще розуміти особливості кожного функціонального стилю. Зрозуміння цих особливостей може бути корисним при написанні власних текстів відповідного стилю.
1) Г. Іванов зазначав: "Творчість це не розкіш для обраних, а загальна біологічна потреба, інколи не усвідомлена нами".
Обгрунтування - речення починається з вводного слова "Г. Іванов зазначав", після чого йде пряма мова, яку виразив дослідник. Розділовими знаками (крапкою, комою, тире) відокремлюються речення й великими літерами позначаються нові речення. Для зрозуміння речення, я замінила малі літери великими на початку кожного речення, воно стало більш зрозумілим для школяра.
2) "А тепер розкажи нам, Нателло", усміхаючись, говорив інженер, "як ти відкрила Оленяче джерело" (О. Гончар).
Обгрунтування - речення починається з вводного слова "А тепер", після чого йде пряма мова, яку виразив інженер. Розділовими знаками (крапкою, комою) відокремлюються речення й великими літерами позначаються нові речення. Додала кому після вводного слова, яке є членом речення.
3) "Мамо", каже Оленка, "вранці ой, як люблю я вас".
А чого ти мені це говориш, непокоїться мати.
Обгрунтування - спочатку є речення з прямою мовою, в якому Оленка висловлює свої почуття щодо матері, а потім звучить пряма мова матері, яка висловлює свої думки. Розділовими знаками (крапкою, комою) відокремлюються речення й великими літерами позначаються нові речення. Вставила кому перед ой і додала окличний знак в кінці першого речення за межами лапок.
4) "Бо хочу, щоб ви мене любили не менше, ніж Петрика", мама полегшено зітхнула й каже.
Піди, Оленко, запитай Сонця, як воно ділить своє тепло між людьми (В. Сухомлинський).
Обгрунтування - спочатку є речення з прямою мовою, в якому Оленка висловлює свою мрію, а потім розповідне речення, в якому мама виражає свою думку. Розділовими знаками (крапкою, комою) відокремлюються речення й великими літерами позначаються нові речення. Вставила кому перед щоб і замінила точку на запитання в кінці речення під номером 4.
12) Спочатку: "Неможливо виростити повноцінну людину без виховання в ній почуття Прекрасного".
Потім: Р. Тагор каже, що неможливо виростити повноцінну людину без виховання в ній почуття Прекрасного.
Обгрунтування - спочатку є речення з прямою мовою, в якому автор висловлює свою думку, а потім вживається непряма мова, де виражаються ці ж самі думки, але вже з елементами повідомлення. Вставила кому перед що й замінила крапку на кому в кінці першого речення.
1) Текст функціонального стилю науково-популярного:
Визначення стилю: Науково-популярний стиль - це стиль мовлення, який використовується для пояснення складних наукових понять та ідей широкій аудиторії.
Сфера використання: Цей стиль найчастіше застосовується в наукових статтях, книгах для громадськості, документалах тощо.
Визначення підстилю: В науково-популярному стилі можуть існувати такі підстилі, як популярно-науковий і популярно-науково-художній.
Жанр: В цьому тексті стиль реалізується у форматі науково-популярної статті або книги.
Форма реалізації стилю: В основному це монолог, але може також бути використаний діалог.
Основні риси стилю:
- загальні: Науково-популярний стиль характеризується документальністю, точністю, лаконізмом і суворою регламентацією тексту. У текстах цього стилю, як правило, відсутня емоційність та образність.
- мовні: У цьому стилі можуть використовуватися фонетичні прийоми, такі як звукові повтори (алітерація, асонанс, анафора, епіфора) для підкреслення основної ідеї тексту.
- лексико-фразеологічні: Науково-популярний стиль може містити терміни, експресивно забарвлені слова, а також використовувати діалекти і жаргонізми для досягнення потрібного ефекту.
- граматичні: В цьому стилі можуть використовуватися складноскорочені слова, різні типи простих речень, а також ускладнені речення з метою точного формулювання ідей.
2) Текст функціонального стилю художнього:
Визначення стилю: Художній стиль - це стиль мовлення, який служить для вираження почуттів, емоцій та художніх образів.
Сфера використання: Художній стиль найчастіше застосовується в художній літературі, поезії, драматургії тощо.
Визначення підстилю: Художній стиль може мати підстилі, такі як ліричний, епічний або драматичний.
Жанр: В цьому тексті стиль реалізується у форматі поезії або прозового твору.
Форма реалізації стилю: Художній стиль в основному використовує форму монологу, але також може бути представлений діалогом або полілогом, якщо в ньому задіяно декілька персонажів.
Основні риси стилю:
- загальні: Художній стиль характеризується емоційністю, образністю, творчістю та свободою вираження. Існує свобода в побудові речень та використанні слів.
- мовні: У цьому стилі можуть використовуватися різні фонетичні прийоми, такі як алітерація, асонанс, анафора та епіфора, для створення особливої мелодичності та ритмічності тексту.
- лексико-фразеологічні: У художньому стилі можуть бути використані поетичні та експресивно забарвлені слова, а також вміщені діалекти, жаргонізми або специфічні фразеологізми для створення виразності та особливого настрою.
- граматичні: У художньому стилі можуть бути використані різні типи речень, додаткові засоби поетичної граматики (наприклад, рима, ритм), розмаїті синтаксичні конструкції та дзвінка мелодійність мови.
Таким чином, функціональний стиль має вигляд яскравого відображення своєї сфери використання та особливостей мовлення. Аналізуючи текст за наведеними критеріями, можна краще розуміти особливості кожного функціонального стилю. Зрозуміння цих особливостей може бути корисним при написанні власних текстів відповідного стилю.
Обгрунтування - речення починається з вводного слова "Г. Іванов зазначав", після чого йде пряма мова, яку виразив дослідник. Розділовими знаками (крапкою, комою, тире) відокремлюються речення й великими літерами позначаються нові речення. Для зрозуміння речення, я замінила малі літери великими на початку кожного речення, воно стало більш зрозумілим для школяра.
2) "А тепер розкажи нам, Нателло", усміхаючись, говорив інженер, "як ти відкрила Оленяче джерело" (О. Гончар).
Обгрунтування - речення починається з вводного слова "А тепер", після чого йде пряма мова, яку виразив інженер. Розділовими знаками (крапкою, комою) відокремлюються речення й великими літерами позначаються нові речення. Додала кому після вводного слова, яке є членом речення.
3) "Мамо", каже Оленка, "вранці ой, як люблю я вас".
А чого ти мені це говориш, непокоїться мати.
Обгрунтування - спочатку є речення з прямою мовою, в якому Оленка висловлює свої почуття щодо матері, а потім звучить пряма мова матері, яка висловлює свої думки. Розділовими знаками (крапкою, комою) відокремлюються речення й великими літерами позначаються нові речення. Вставила кому перед ой і додала окличний знак в кінці першого речення за межами лапок.
4) "Бо хочу, щоб ви мене любили не менше, ніж Петрика", мама полегшено зітхнула й каже.
Піди, Оленко, запитай Сонця, як воно ділить своє тепло між людьми (В. Сухомлинський).
Обгрунтування - спочатку є речення з прямою мовою, в якому Оленка висловлює свою мрію, а потім розповідне речення, в якому мама виражає свою думку. Розділовими знаками (крапкою, комою) відокремлюються речення й великими літерами позначаються нові речення. Вставила кому перед щоб і замінила точку на запитання в кінці речення під номером 4.
12) Спочатку: "Неможливо виростити повноцінну людину без виховання в ній почуття Прекрасного".
Потім: Р. Тагор каже, що неможливо виростити повноцінну людину без виховання в ній почуття Прекрасного.
Обгрунтування - спочатку є речення з прямою мовою, в якому автор висловлює свою думку, а потім вживається непряма мова, де виражаються ці ж самі думки, але вже з елементами повідомлення. Вставила кому перед що й замінила крапку на кому в кінці першого речення.