ВПРАВА 4. Користуючись фразеологічними словниками, підібрати фразеологічні антоніми до
наведених стійких мовних конструкцій.
Наче з землі виринути. Як на голках (шпильках)
(стояти). Тримати язик за зубами. Як рибка з
водою (жити). Колька б тебе вколола! Бодай вас
п'ятниця взяла! Оскому зігнати. Отака ловись!
Очей не показувати. На кутні сміятися («плакати»).
На коні не під'їхати. На коні бути. Ні в дві ні в три
(«розгубитися», «зніяковіти»). Ніг не чути під собою.
Хлоп не швайка (про людину бідову, яка не дасть
себе одурити). Чортові не брат. Як з води (росте).
Як дві краплі води. Як на яйцях квочка. Одного
поля ягода. Током не моргне. Лій у голові мати. Не
остання спиця в колесi. На сьомому небі (бути).
Мороз поза шкірою. Комар носа не підточить.
Земля пером. Звести зі світу. Гладити за шерстю.
Каламутити воду.​

Якщо би з мови зникли прикметники, не існувало б таких творів, як етюд, адже справжній опис природи без прикметників неможливий. Слова б не набували барв, емоцій та почуттів. Фактично прикметник - це опис слова, і якби його не стало, текст був би манірним набором слів, з яких виходить речення. Такі твори, як "Лось" Євгена Гуцала набули б сірих тонів, адже такі оповідання, як правило, є багато яскравих прикметників. Вірші і не були б віршами, адже поезія без опису не може існувати.
Отож прикметник - це частина мови, яку неможливо замінити.

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.більше діла — менше слів.будь господарем своєму слову.мовивши слово, треба бути йому паном.слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.від красних слів язик не відсохне.від солодких слів кислиці не посолодшають.від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.від теплого слова і лід розмерзається.вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.впік мене тим словом, не треба й вогню.гостре словечко коле сердечко.де мало слів, там більше правди.діла говорять голосніше, як слова.де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.добре слово краще, ніж готові гроші.добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.за грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.з пісні слова не і свого не вставляють.