Вправа 4. Перепишіть. Визначте безособові речення. Визначте чим виражений підмет. 1) Їм обом стало жалко деревця.
2) Дуже недобре діло брехати!
3) У першому ряді було дуже догвиднш Метрові Брюховецького з гетьманською булавою.
4) Спокійно стало в лісі. Спокійно буденно.
5) Доводилось вам їхати пізньої весни чи раннього літа по Україні?
6) Пахне морем і озоном від притихлої землі.
7) Світає. Край неба палає.
8) Не спалося, — а ніч, як море.

Квітослава-Орися Цісик народилась у США у родині емігрантів, проте рідну Україну любила понад усе. Тато почав вчити Квітку музиці, ще коли дівчинці було лише 5 років.

Володимир Цісик, відомий український скрипаль-віртуоз, навчив доньку грати на скрипці, та свій вибір Квітослава зробила на користь співу. Саме вона була виконавицею пісні «Ти осяюєш моє життя», яка здобула Оскар у 1978 році.

Найбільше гріють душу Квітчині два альбоми українських пісень – «Пісні України» та «Два кольори». Голос Квітки Цісик неможливо сплутати ні з чиїм іншим. Маленька і тендітна, вона поєднала у собі усі стилі співу, від опери до етно, та навіть володіла «білим голосом» – унікальною манерою співу, що походить з глибини Карпат.

На превеликий жаль, Квітка пішла з життя зарано, загинувши від невиліковної хвороби. Та у серцях її шанувальників та в серці самої України феноменальна співачка житиме вічно.

Объяснение:

У бібліотеці. Діалог.

- Доброго дня!
- Доброго дня! За якою книжкою ти до нас завітала? - лагідно запитала мене бібліотекар.
- Я хочу прочитати повість Пауля Маара "Машина для здійснення бажань".
- Дуже добре. Зверни увагу, що книги на стелажах розміщені у алфавітному порядку прізвищ авторів, а тому підійди до стелажів з буквою "М".
- Дякую за до
- Бачу, що ти знайшла те, що шукала.
- Так.
- Давай я запишу відомості про цю книгу у твій формуляр, - запропонувала мені бібліотекар.
- Будь ласка, - відповіла я. І протягнула їй книгу.
- Цих книг у нас всього 8, а охочих їх прочитати багато. Тому буду рада бачити тебе через два тижні. Маю надію, що цього часу тобі достатньо, щоб прочитати цю пригодницьку повість, - мовила бібліотекар, повертаючи книгу.
- Звичайно, що так. До побачення!
- Бувай. Всього тобі найкращого!