Вправа 4. Складіть і запишіть речення, увівши в них іменники у формі Р.в. однини за зразком.

Рахунок (документ, дія), термін (строк, наукове слово), бар (одиниця виміру, ресторан),
Алжир (місто, країна), детектив (твір, агент), томат
агент), томат (рослина, приправа), пояс
(просторове поняття, предмет).​

До землі український народ почуває глибоку повагу, яка часом межує з обожненням. Землю називають святою і матір'ю, бо з неї створено першу людину, земля годує всіх людей і тварин. Нею клянуться, при цьому цілують її або з'їдають жменьку землі - і ця клятва вважається найстрашнішою. Бити без потреби по землі палицею або чимось іншим вважається таким же великим гріхом, як бити рідну матір /Булашев Г. Український народ. - С. 268/.
Наші предки вважали, що земля жива, бо "тільки живе може живому життя дати". А земля давала життя і житу, і пшениці, і усякій пашниці. "Земля наша мати, всіх годує", "Земля дає все і забирає все", - стверджують прислів'я. "Земля - мати", а "Сонце - батько, Місяць - вітчим".
Ці народні афоризми відображають взаємини людини з природою від найдавніших часів.
Слово "земля" в українській культурі уособлює кілька значень, і така ж неоднорідна символічна знаковість цього образу: астральний і космічний символ, образ матері-годувальниці і образ землі - Вітчизни.
Земля-мати - дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців, які поклонялися родючій ниві, всій землі. Образ землі-матері ввійшов поетичним символом до фольклору українського та інших слов'янських народів /Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. - С. 28/.
Для українців земля завжди була засобом існування, годувальницею, більше того, вона - "це й материнське лоно, в якому формується не лише фізичний, а й духовний генотип людини". Крім того, духовний генотип суспільства і культур, націй і вселюдства. Україну /етнос, мову, націю, державу, культуру, ментальність/ не можна зрозуміти поза рідною їм землею-природою. Ще в "Літописі Руському" відзначалось, що Руська земля є великою і багатою, щедрою і красивою

Частина з тих, хтошукає роботу ще й досі вважають, що удача супроводжує тих, у кого є потрібні зв’язки. Інші вважають, що знаходять своє місце під сонцем кандидати, які безпосередньо звернулися до HR-відділу компанії, служби зайнятості або кадрового агентства. Однак, як це не дивно звучить, успішне працевлаштування починається не з дзвінка роботодавцю або із співбесіди…

Перш ніж приступити до пошуків, ви повинні об’єктивно оцінити свої знання, вміння та навички, а потім, ознайомившись із ситуацією на ринку праці, визначити свої переваги і побажання до майбутнього роботодавця. Багато хто зауважить: “Та яке це має значення? Головне – працювати менше, а отримувати більше!” Безумовно, у такому випадку вам варто зайняти посаду в якій-небудь фірмі, скориставшись протекцією родича або знайомого. Або, не замислюючись про перспективи, влаштуватися до першої-ліпшої компанії, яка набирає співробітників з вашої спеціальності. Але працюючи без задоволення, ви навряд чи станете щасливою людиною…