ВПРАВА 4

Спишіть речення, обведіть прийменники в прямокутник, а сполучники – в кружечок.

Для кожного з нас найдорожче багатство – Батьківщина. Вітчизна без тебе обійтися може, проте ти без неї – ніщо. Без землі своєї кожен з нас мов листок, відірваний від дерева, мов пилинка, яку вітер підняв і поніс безвісти. Батьківщина, як рідна матінка, завжди підтримає хоч у радості, хоч у журбі. Бережімо та плекаймо рідну землю!

ВПРАВА 5

Випишіть складні речення, обведіть в кружечок сполучники, що об’єднують частини цих речень, підкресліть граматичні основи.

1. Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти. 2. Давно закінчились обжинки, і степ соляркою пропах, і ховрашок стоїть навшпиньки із соломинкою в зубах.3. Летіла понад лісом хмарка й зупинилася на мить. 4. По країні весна пролітає і крилом журавлиним шумить.5. Мене ліси здоров’ям напували, коли бродив у їхній гущині. 6. Синій вечір тихо бродить, квіти колихає і навшпиньки в хату входить, вікна затуляє. 7.Дівчина підійшла до фортепіано, обережно підняла кришку й спокійно, але впевнено провела пальцями по клавішах. 8. Чи то настане нічка темна, чи то веселий день шумить. 9. Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги.​

Характерною особливістю словникового складу мови є його безперервний розвиток. частина слів у мові незмінно зберігається протягом тисячоліть. це основний словниковий фонд мови. до нього вхй« дять слова на позначення життєво найважливіших понять назви спорідненості, частин тіла, почуттів, явиш природи, тварин і рослин, трудових дій, кольорів та інших якісних ознак, числівники, займенники, службові слова. разом із тим склад деякої частини лексики в процесі її функціонування зазнає певних змін: одні слова стають заста­рілими, інші — з'являються. застарілі слова бувають двох видів: історизми й архаїзми. історизми — слова, які вийшли з активного вжитку тому, що зникли позначувані ними речі, явища. серед історизмів можна виділити такі семантичні групи слів:   а) назви давніх суспільно-політичних реалій: смерд, кріпак, вельможа, дворянин, поміщик, князь, княгиня, цар, цариця, боярин, воєвода, війт, жандарм, гайдук, осавула, бурмістр, урядник, становий, возний, виборний, подушне, подимне, чинш, соцький, бунчужний, хорунжий, волость, повіт, ра­туша, магістрат, нарком, політрук, райком, партком; б) назви колишніх професій: мечник, лучник, списник, кожум 'яка, вугляр, гутник, дігтяр, чумак, камердинер, ла­ кей, козачок; в) назви застарілих знарядь праці, зброї: рало, соха, ступа, жорна, прядка, кайло, сагайдак, келеп, ратище, рогати­ на, мушкет, гаківниця, фальконет, пістоль; все упованіє моє на тебе, мій пресвітлий раю, на милосердіє твоє, все упованіє моє на тебе, мати, возлагаю. святая сило всіх святих, лренепорочная, благая! молюся, плачу і : воззри, пречистая, на їх, отих окрадених, сліпих невольникі

кам’янець-подільська фортеця (antimurale christianitas – форпост християнства) була споруджена для захисту  турецького мосту, що є сполучним перешийком між старим містом, укладеним в петлю річки, і “великою землею”.

на підставі археологічних даних на території сучасної фортеці в ix –  xii  ст. існував дитинець із земляним валом і дерев’яною стіною, що захищає давньослов’янське поселення галицько – волинського князівства.

дерев’яні укріплення були замінені на кам’яні після пожежі на рубежі  xii  –  xiii  ст. а вже в 1240 році орди батию (1209 – 1255/1256), правителя улусу джучі (золотої орди), розбивши стіни, увірвалися в місто і знищили його жителів. у наслідку чого більш ніж на сторіччя кам’янець перейшов під владу татаро – монгол.

після поразки татар при синіх водах у 1362 році від війська великого князя литовського ольгерда (літ. algirdas 1296 – 1377) фортеця була передана у володіння племінникам князя – олександру, юрію, борису, костянтину і федору. за правління литовських князів (1363 – 1430) фортеця переживає своє відродження і починає набувати свій неповторний вигляд завдяки пожертвам як дрібних шляхтичів і купців, так і римських пап, які надсилали кам’янцю “милостиню святого петра”.