Вправа з ключем». Обведіть кружечком номери речень, які є безсполучниковими.

1. До мене мрія підійшла, поклала руку ніжно-ніжно (О. Олесь). 2. Сповзали сутінки, осінній вечір надходив несподівано і рано (Ю. Збанацький). 3. По цих непролазних пущах, можливо, ніколи не ступала людська нога (М. Коцюбинський). 4. Акації стояли в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-Левицький). 5. Горить жоржини цвіт прощальною красою, над садом золотим курличуть журавлі (В. Сосюра). 6. Ідуть дощі, холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю свої довгі коси (М. Коцюбинський). 7. Тільки яри та провалля, повні пітьми, туману й холоду, грізно чорніли геть навкруги (М. Коцюбинський). 8. Заглядає в шибу казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима (В. Симоненко). 9. За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі (Т. Шевченко). 10. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють (Т. Шевченко). 11. Було ще рано; сині роси зблискували на травах; сонце заспане купалось на левадах (І. Цюпа). 12. Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний). 13. Знову осінь над гаями, жовтий лист сади встеля (Т. Масенко). 14. Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним (М. Коцюбинський). 15. Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх, сама заснула коло їх (Т. Шевченко). 16. Вкусиш гіркого — пізнаєш ціну солодкого (Нар. творчість).

Ключ. Із других букв перших слів безсполучникових складних речень складіть слово і запишіть його.

Якщо коротко то прийменник не на які питання не відповідає.Прийменник- це службова частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника або числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників) служить для вираження підрядних зв'язків між словами в реченні. Приклади прийменників:первинні: без, у, в, від, для, по, через, при, над, під, до, з, із, за ;вторинні: задля, з-під, із-за, поза, щодо;утворені від інших частин мови: близько, внаслідок, після, поруч, перед, протягом, під час, з до у зв'язку, завдяки, незважаючи на тощо.Прийменники поєднуються з іменниками (або займенниками), причому деякі з них поєднуються тільки з одним відмінком) (без, до, крізь, про,), деякі — з двома (над, перед, під, ), а то й з трьома (в, з, за ').Правопис прийменників в російській та українській мовах є вельми подібним і, як правило, великих ускладнень під час перекладу не викликає. Зверніть увагу:можливе сплутування прийменників з префіксами, наприклад: без дороги — бездоріжжя, попід вікнами — попідвіконню, з боку друзів — збоку, з початку місяця — спочатку;складні прийменники, утворені з до прийменника з (із), пишуться через дефіс, наприклад: з-за, з-над, з-поза, з-під, з-попід, з-серед;

Зачем нужны вежлИвые слова.

Мы часто обращаемся к людям с разными Никогда не откажут в если вместе с обращением мы скажем и "волшебные" слова. Это слова вежливости. Почему же они волшебные?
Если сказать:"Дай мне карандаш!" - это звучит как приказ. Ну, кто же захочет, чтоб ему приказывали? А если вставить "волшебное" слово? - "Дай мне будь любезен, дай мне карандаш!" - то кто же откажет в такой И благодарить всегда тоже надо - говорить " ", желать здоровья - "здравствуйте", добра - "доброе утро", "доброго пути", "доброй ночи".
Вежливые слова говорят о нашей воспитанности, об отношении к людям. У вежливого человека всегда больше друзей, ему с большей охотой в трудной ситуации, больше доверяют. Недаром гласит пословица:"Кто с добром ходит да тёплым словом просит, тому бог да судьба удачу носит".