Майдани,парки,вулиці,мости,напнуті над трамваями дроти,розсипані у просторі вогні - усе немовби в летаргійнім сні.Від землі йде духмяний аромат уже зів"ялих трав.Духмяне квіття закосичене скрашає мамені грядки.А передмісті,а в передмісті зриває вітер пожовкле листя.Невеличка Джерина пасіка була обгороджена низьким тином.
ДІЄПРИСЛІВНИК
Під самісінькою стелею,тремтячи,завмерали останні звуки музики.Орли клекотіли,велично плаваючи понад глибокими,повними спеки міжгір"ями.Заметілі крутили цілу ніч,закидаючи до села стежку.Вона заплаче,ідучи у явір по воду до крениці,тихенько.Вишні та клени зкинули жовтий лист, кутаючи ним ноги на зиму.
Козак» - (множ. «Козаки») – не нашого, а тюркського походження, що означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду.
В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина. Слово «козак» сприймається до синоніма «лицар», нежонаті, войовничі люди, саме вони називалися товариством або лицарством.
Член самоврядних військових громад, які існували на теренах українського «Дикого поля» в кінці XVI ст., в районі течій Дону та Дніпра, на межі мусульманського і християнського світів.
Головною діяльністю козаків був захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Є і інші варінти походження слова «козак» - етимологічно його пов’язують із словом «косак» - той, який носить оселедець, косу.
Також козаків називали ще бродниками тому, що постійно мандрували (бродили) в диких степах, зокрема у Запоріжжі. Цікаво, що для козаків і бродників мала велике значення погода в Запорожье через застосування темряви, вітру, бездоріжжі, дощу і хмар в обороні від ворогів, тобто вони вміли використовувати природні фактори дуже вдало.
ДІЄПРИКМЕТНИК
Майдани,парки,вулиці,мости,напнуті над трамваями дроти,розсипані у просторі вогні - усе немовби в летаргійнім сні.Від землі йде духмяний аромат уже зів"ялих трав.Духмяне квіття закосичене скрашає мамені грядки.А передмісті,а в передмісті зриває вітер пожовкле листя.Невеличка Джерина пасіка була обгороджена низьким тином.ДІЄПРИСЛІВНИК
Під самісінькою стелею,тремтячи,завмерали останні звуки музики.Орли клекотіли,велично плаваючи понад глибокими,повними спеки міжгір"ями.Заметілі крутили цілу ніч,закидаючи до села стежку.Вона заплаче,ідучи у явір по воду до крениці,тихенько.Вишні та клени зкинули жовтий лист, кутаючи ним ноги на зиму.Объяснение:
Козак» - (множ. «Козаки») – не нашого, а тюркського походження, що означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду.
В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина. Слово «козак» сприймається до синоніма «лицар», нежонаті, войовничі люди, саме вони називалися товариством або лицарством.
Член самоврядних військових громад, які існували на теренах українського «Дикого поля» в кінці XVI ст., в районі течій Дону та Дніпра, на межі мусульманського і християнського світів.
Головною діяльністю козаків був захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Є і інші варінти походження слова «козак» - етимологічно його пов’язують із словом «косак» - той, який носить оселедець, косу.
Також козаків називали ще бродниками тому, що постійно мандрували (бродили) в диких степах, зокрема у Запоріжжі. Цікаво, що для козаків і бродників мала велике значення погода в Запорожье через застосування темряви, вітру, бездоріжжі, дощу і хмар в обороні від ворогів, тобто вони вміли використовувати природні фактори дуже вдало.