Вставити розділові знаки
: 1. Верби сплакували листям і золоті сльози гнало за водою. 2. Дерево стояло ще голе однак на віттях його вже починалось пташине життя. З. То пронесеться над болотом чайка то промайне бистрий чибіс і грудкою впаде в ситу землю. 4. Ранок такий-то тихий та ясний видався: ні вітерець не війне ні хмарка не збіжиться. 5. Нахиляються верби щоб з річки напитись води. 6. Намалюю райдугу взимку наче твою ситцеву хустинку.

1. Життя(підмет) шумить(присудок), кипить(присудок) і завмирає(присудок) під спів(додаток) снiгiв(додаток), вiтрiв(додаток), громів(додаток) і птахів(додаток). Розповідне, неокличне, просте.

2. Рідна(означення) земле(не є членом речення) моя(означення), тобі(додаток) кладу(присудок) уклін(додаток)! Розповідне, окличне, просте.

3. Я(підмет), на жаль, нічого(додаток) не встигла зробити(присудок). Розповідне, неокличне, просте.

4. Нові(означення), молоді(означення) актори(підмет), сподіваюся, будуть мати(присудок) великий(означення) успіх(додаток) у глядачів(обставина). Розповідне, неокличне, просте.

А.

2. Коли дівчина проснулася, на столі вже горіла свічка, у кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ.

3. Сіре небо кошлатилося дрібними отарами, блищала дорога, а над річкою й над калюжами підіймався серпанок.

4. На все впливає мови чистота: зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух.

Б.

1. Сонце й повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що здається, надворі стоїть весна, одягнена в білі шати.

5. Повертало на обід, але здавалося, що день ще й не починався

Объяснение:))