Вычислите площадь заштрихованной фигуры, π≈3,14. ответ округлите до целых. В поле «ответ» необходимо вписать значение в виде числа, без единиц измерения, градусов и тому подобное. Если ответ необходимо записать в виде десятичной дроби, то целую и дробную часть необходимо отделять запятой. Например: 15,5. Если в ответе получено отрицательное число, то в поле «ответ» следует поставить «-», а после него, без пробелов, полученное значение. Например: -15.
Твір-роздум про те, чи завжди потрібно відповідати за свої вчинки та дотримуватись певних правил пропоную скласти так:
Кожна особистість протягом життя створює власні правила. Але є сукупність загальноприйнятих норм, які повинна виконувати кожна людина. Що ж це за правила і чому необхідно їх дотримуватись? Я вважаю, що є норми моралі, які регулюють нормальну діяльність суспільства. Наприклад, це правила ввічливості, небайдужості, взаємодо Правила поведінки в соціумі допомагають уникати хаосу у суспільстві. Саме тому вони є загальнообов'язковими. Також завжди необхідно відповідати за свої вчинки, бути чесною та незрадливою людиною.
Безсумнівно, кожна особистість має право на помилку. Проте і за помилки необхідно нести відповідальність. Не завжди легко нести обов'язок перед рідними людьми та Батьківщиною. Проте людина тоді і починає зватись людиною, коли вона слідує своїм моральним правилам. Тобто за свої вчинки кожен з нас відповідає не лише перед собою, але й перед тими, хто нас любить та про нас піклується. Тож не забуваймо про це і несімо у наш світ добро та радість!
Ніхто з водіїв не бачив, коли саме на кінцевій зупинці автобусів та маршруток з'явилося це цуценя. Маленьке, мабуть, десь місячне. Але як саме воно з'явилося, можна було легко здогадатися: цуценя вставало на задні лапки та підстрибувало, вперто намагаючись влізти у кожен автобус, що відходив з зупинки. Мабуть, хтось просто вишпурнув цуценя - й поїхав собі. А цуцик метушився, ризикуючи попасти людям під ноги.
"Якою ж потворою треба бути, щоб зробити таке з тваринкою..." - подумав Василь Петрович, найстаріший водій у автопарку. Він вже давно міг піти на пенсію, але не хотів: він жив сам, тому пусто в його домі було, самотньо. А тут і улюблена робота, і товариші...
Василь Петрович вийшов з кабіни та уважно подивився на цуценя. Який красень! Біленька з чорними плямами пухнаста шубка, товстенькі лапи - великий пес виросте. Цуценя раптом підняло голову і подивилося прямо у вічі Василю Петровичу.
"Іди сюди, маля ти собаче", - посміхнувся старий водій та взяв цуценя на руки. "Підеш до мене жити?"
Песик був згоден, бо лизнув обличчя нового друга і власника.