Выделите те черты в работах Шамсутдинова рушана, которые узнать стиль именно этого художникаВыделите те черты в работах Шамсутдинова рушана, которые узнать стиль именно этого художникаВыделите те черты в работах Шамсутдинова рушана, которые узнать стиль именно этого художникаВыделите те черты в работах Шамсутдинова рушана, которые узнать стиль именно этого художника

     Одного недільного ранку до мене підійшов загадковий дідусь і таємниче спитав:
     -Хлопче, ти не  знаєш, де у вас в районі знаходиться таємна бібліотека?
      -Не знаю, та й навіть не чув про таку. А що там зберігають? – відповів я.
       -У давно минулі часи, коли Україна знаходилась під ворожою владою, книжки багатьох авторів були заборонені. Але кажуть, що десь у цьому районі містилась підпільна бібліотека. Добровольці самі таємно від влади друкували книги і розповсюджували їх серед охочих.
        -Дуже цікаво, дідусю. Я ніколи про таке не чув. Але, мабуть, вона вже давно знищена, - розчаровано промовив я.
        -Мабуть, що ти правий. Але я все ж таки пошукаю, - сказав дідусь і пішов.
        Завдяки цій цікавій ситуації спілкування я дізнався про те, що у нас в Україні існували таємничі бібліотеки.

Коли хтось відбере в когось гроші, візьме чужі речі, сяде за кермо чужої машини, «щоб покататися», всім ясно — це крадіжка, злочин. Злодій зазіхає на чужу власність.
   Але ж і наші власні думки, почуття, маленькі й великі події нашого життя — також наша власність.  Власний і власність — слова спільнокореневі.
   Підслуховуючи приватні розмови, читаючи чужі повідомлення, нечесні люди завдають збитків науковцям і підприємцям, чиї думки, плани вони можуть привласнити й використати.
   Диктаторська держава через підслуховування розмов і переглядання кореспонденції контролює громадян, дізнається про їхні критичні погляди і може на цій підставі навіть арештовувати їх.
   Водночас ніби таке «невинне» підслуховування розмов однокласників або читання адресованих іншим записок — теж негідна поведінка.
   Той, хто підслуховує, підглядає, розповідає про чу¬жі таємниці, порушує одне з основних прав людини — право вибору. Кожен сам обирає собі друзів, сам вирі¬шує, хто заслуговує на довіру, з ким ділитися своїми думками й почуттями.