Їй було, може, всi сто лiт, видно, невгамовна, працьовита замолоду, вона залишилася непосидющою, чепурною й охайною на старість. У неї я й заквартирував. Досвiтком мене забирав самоскид, що возив на поля мiндо брива. Приплентувався ввечері, приносячи в сіточці хліб, згущене молоко в банках, що траплялося в продмазі (За Б. Харчуком). Завдання до тексту. Випишіть два слова, утворен складання основ.

Життя - це шлях... Шлях людини, по якому, безперервно ідучи, вона зазнає і чимало радостей, і чимало труднощів. Істину говорить народна мудрість: «Життя прожити - не поле перейти».Але перейти це поле можна по-різному. Звичайно, кожен із нас мріє прожити власне життя якнайкраще: здобути гарну освіту, працювати на улюбленій роботі, мати міцну сім'ю та підтримку вірних друзів. Та, щоб досягти цього, людина насамперед має навчитися жити в гармонії з собою. Не можна по-справжньому збагнути сутність усього живого на Землі, не розібравшись як слід у своєму власному Я. Адже людина - це вже маленький Всесвіт, Всесвіт зі своїми законами, правилами і принципами.Тож намагаймося жити за цими законами та правилами, адже людина, не дивлячись на те, що вважається суспільною істотою, справжнього людського щастя може досягти, лише живучи в гармонії з собою.

Прислів'я завжди кажуть правду. Всі ми не ідеальні: кожний має певні погані й гарні риси характеру. Одна така людська вада - злорадство. Чому воно виникає? Гордість, егоїзм та задатно велике бажання думати лише про себе. Побачили, що в кого біда - сміємося! Звісно, може цього на обличчі не видно, а в душі воно справді так. Радість, за те, що це в твого друга, але не в тебе, ти ж такий молодець, з тобою такого ніколи не трапится. А наступного дня опиняєшься у ще гіршій ситуації, а знаете чому? Тож правильно кажуть, чужому лихові не смійся, бо людині, над якою ви глузували, не буде нічого, а вам повернется в 2 або 3 рази гірше. Подумайте гарно, перед тим, як щось робити.