Я - РЕДАКТОР<br />Відредагуйте й запишіть подані речення. Користуйтеся підказкою.<br />1. Після екскурсії до Національного музею історії України<br />ми вирішили оглянути кілька пам'ятників історії та культури.<br />2. Школярі поклали квіти до пам'ятника Тараса Шевченка.<br />Це наш самий любимий пам'ятник. 3. В обговоренні побаченого<br />під час екскурсії ми прийняли активну участь. 4. Гостей столиці<br />вражає музей під відкритим небом. 5. Один із найдавніших і най-<br />цінніших пам'ятників України Софія Київська.
Час від часу життя людства змінюється, в різні епохи розвитку суспільства для тих чи інших суспільних відносин були властиві різні особливості. Це стосується і характерів людей, зокрема, їх ставлення до виховання та вихованості. Проблему вихованості не варто зводити до ввічливості і володіння хорошими манерами, адже вона набагато складніша.
Для розуміння проблеми вихованості необхідно, по-перше, визначити коло осіб, які впливають на дитину і тим самим виховують її. Як і раніше, першочергову роль відіграють батьки. Саме вони можуть замість дитини вирішувати, чим вона буде займатися і як їй проводити свій час. Наприклад, у них є можливість записати дитину в секцію і наполягти на відвідуванні її. Також вони можуть не робити цього, але таким чином дитину виховуватиме хтось інший – ними можуть стати якісь авторитетні друзі з подвір’я або навіть телебачення та Інтернет. Ставлення батьків до виховання теж може бути різним – вони можуть прищеплювати дитині якісь принципи чи дозволити їй розвиватися самостійно. У другу чергу дитину можуть виховувати школа і вчителі. Але це може статися лише за умови достатнього високого авторитету вчителя в очах учня.
Що можна сказати про сучасність і важливість виховання сьогодні? Мені видається, що сьогодні все більша кількість батьків використовують демократичний б виховання і не обтяжують дитину безліччю правил і принципів. Нерідко через цю ситуацію на перше місце в плані виховання для дитини виходять сучасні засоби масової інформації, Інтернет та друзі. Але чому можна навчитися з цих джерел? Цілком зрозуміло, що всі вони стверджують переважно про споживчі цінності і виховують не ту людину, яка шанобливо ставиться до оточуючих і намагається врахувати чужий інтерес, а зухвалу і впевнену в собі людину, яка абсолютно не замислюється про інтереси інших. Складно сказати, гарне таке виховання або погане. Якщо поглянути на реальність сьогоднішніх днів, можна констатувати, що найбільших успіхів дійсно добиваються люди, які сильніше бажають його досягти і не дуже сильно замислюються про загальні людські цінності. Не можна назвати цих людей невихованими або неввічливими, вони просто виховані таким чином, щоб досягати успіху.
Київ – чудове місто, красиве в будь-яку пору року. Квітуче навесні, потопаюче в зелені влітку, золоте восени, схоже на чарівну сніжну казку взимку. Я люблю Київ завжди, проте саме осінь у столиці справляє на мене незабутнє враження та навіває особливий настрій.
Я хочу описати мій улюблений куточок нашої столиці. Щоб дістатися туди,треба їхати на метро та вийти на станції Арсенальна та йти в бік парку Вічної слави вулицею Лаврською. Будинки на ній невисокі, з красивим фасадом, ліпниною. По обох боках вулиці ростуть високі старі дерева, що роняють жовте листя на тротуар прямо під ноги прохожий. Перші поверхи більшості будинків тут займають кафе, у яких так затишно сховатися від мілкого осіннього дощу та випити чашку запашної кави. Звідусіль чути музику та людські розмови. У цьому районі завжди багато людей, бо тут знаходяться багато цікавих місць – парки, будівля Верховної Ради, далі Печерська Лавра та чудовий вид на Дніпро та Лівобережжя.
Парк Вічної Слави пологими доріжками збігає до самого Дніпра. Восени він золотаво-зелений. У парку багато красивих дерев, кущів та полян, є Вічний Вогонь та стела на честь загиблих у Другій Світовій війні. Багато місцевих та туристів милуються краєвидом з верху парка. Вони роздивляються широкі мости через Дніпро – міст Метро, по якому весь час повзуть, ніби величезні гусениці, потяги метро, та знаменитий міст Патона. А на протилежному березі річки височіють цілі квартали новобудов, різного дизайну, різних кольорів. Особливо красиво це виглядає вночі, коли мости, вулиці та будинки освітлюють тисячі ліхтарів та вогні автомобілів.
Та я люблю гуляти не парком, а саме вулицею Лаврською. Вона й тиха, і жвава одночасно, і затишна, і малолюдна. Осіннім днем, коли накрапає маленький дощик, повітря свіже та вологе, жовте листя падає до ніг, немає для мене місця, гарнішого за це.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=956#ixzz4RKdKMimI